Георгієвський Василь Тимофійович

Георгієвський Василь Тимофійович (рос. Георгиевский Василий Тимофеевич, 1861—1923) — дослідник давньоруського мистецтва та церковної старовини, архівіст, член Історичного товариства імені Нестора-Літописця; статський радник.

Василь Тимофійович Георгієвський
рос. Василий Тимофеевич Георгиевский
Народився 6 січня 1861(1861-01-06)
Судогда
Помер 14 грудня 1923(1923-12-14) (62 роки)
Москва
Поховання Даниловське кладовище
Країна СРСР СРСР Російська імперія
Діяльність архівознавство
Галузь архівознавство[1], мистецтвознавство[1], сакральне мистецтво[1] і охорона пам'яток історії та культури[1]
Відомий завдяки архівіст
Alma mater Київська духовна академія
Знання мов російська[1]
Членство Імператорське російське археологічне товариствоd
Конфесія РПЦ МП
Діти донька Євгенія
Нагороди
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня

Життєпис ред.

Народився 6 січня 1861 року в місті Судогда Володимирської губернії в родині священика.

Навчався у Володимирській духовній семінарії, яку закінчив в 1881 році.

Навчався на церковно-історичному відділенні Київської духовної академії, яку закінчив у 1885 році.

Викладав у Володимирському жіночому єпархіальному училищі, служив інспектором церковно-парафіяльних шкіл у Києві та Київській губернії. З 1901 р. до 1914 року був уповноваженим у справах іконописних шкіл при Комітеті піклування про російський іконопис. У 1907—1917 рр. — член училищної ради при Святійшему Синоді.

У 1911—1913 роках він зробив три наукові подорожі на Афон, доставивши в Російську імперію кілька фрагментів афонського настінного живопису та опублікував альбом «Фрески Панселіна в Протаті на Афоні» (рос. Фрески Панселина в Протате на Афоне, СПб., 1914 р.).

Після Жовтневого перевороту 1917 року, в 1917—1918 роках, був діловодом на Всеросійському Помісному соборі в Москві.

У липні 1918 р. увійшов до Комісії зі збереження та розкриття стародавнього живопису в Росії при Музейній колегії Наркомосу РРФСР. Брав участь у розчищенні фресок XII століття в Дмитрівському соборі та фресок початку XV століття в Успенському соборі у м. Володимирі. З вересня 1918 р. був членом експедиції О. І. Анісімова в Білозерський та Ферапонтів монастирі міста Кирилова, після повернення з якої отримав посаду інспектора при Головному управлінні архівної справи і з вересня 1919 р. був призначений на хранителя стародавніх тканин Збройової палати Московського кремля.

Мешкав у м. Москві в Замоскворіччі. Помер 14 грудня 1923 р. у Москві після хвороби. Похований на Даниловському цвинтарі.

Його дочка — Є. В. Георгіївська-Дружиніна після смерті батька видала останню, підготовлену до 1917 року, наукову роботу батька — «Пам'ятники стародавнього російського мистецтва Суздальського музею» (рос. Памятники старинного русского искусства Суздальского музея, Москва, 1927 р.). У неї ж збереглася частина архіву В. Т. Георгіївського.

Нагороди ред.

За багаторічна службу при Синоді був відзначений —

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Czech National Authority Database

Посилання ред.