Щербанівка (Сяноцький повіт)

Щербанівка (пол. Szczerbanówka) — колишнє лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.

Село
Щербанівка
пол. Szczerbanówka
Церква св. Димитрія у Щербанівці,
споруджена у 1857 р.,
зруйнована у 1950 р.

Координати 49°13′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 22.217° сх. д. / 49.217; 22.217Координати: 49°13′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 22.217° сх. д. / 49.217; 22.217

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Команча
Висота центру 600  м
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Автомобільний код RSA
SIMC 1043230
OSM 2905012 ·R (Ґміна Команча)
Щербанівка. Карта розташування: Польща
Щербанівка
Щербанівка
Щербанівка (Польща)
Щербанівка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Щербанівка
Щербанівка
Щербанівка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розташування ред.

Знаходиться біля кордону із Словаччиною, неподалік сіл Воля Мигова та Зубряче.

Через Щербанівку пролягає воєводська дорога № 897 і Бескидська вузькоколійка Новий Лупків — Тісна (відкрита в 1898 р.).

Історія ред.

До 1772 р. входило до складу Руського воєводства, землі Сяноцької.

У результаті першого поділу Речі Посполитої у 1772 році село увійшло до складу Ліського повіту Самбірського краю, а в подальшому Сяноцького краю у складі Австро-Угорщини.

В 1857 р. збудовано дерев'яну церкву великомученика Димитрія. В середині XIX ст. більшістю земель володів Ян Райзенбах. У 1890 році село нараховувало 21 господарство і 125 мешканців (122 українці-грекокатолики і 3 євреї).

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: зі 160 жителів села — 155 українців і 5 євреїв[1].

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була дочірня греко-католицька церква (139 парафіян) парафії Манів Лупківського деканату Перемиської єпархії[2].

Церква св. Димитрія ред.

До 1950 року в селі існувала церква святого Димитрія. Історія появи парафії та храму залишається не відомою. Вона могла виникнути у XVII, або XVIII столітті. Храм, що був зруйнований у середині ХХ століття, споруджено у 1857 році, а посвячено у 1858 р. У плані це була видовжена будівля, що складалась із прямокутної нави та прямокутного вівтаря. Нава освітлювалась чотирма прямокутними вікнами (по два з кожного боку), вівтар двома - по одному з кожного боку. Обидві частини будівлі були перекриті двосхилим дахом однакової висоти. Над входом розташовувалась невелика дзвіниця, що наближала будівлю до лемківського типу храму. Споруда знищена у 1950 році. Поряд, між входом і західною частиною огорожі знаходилась мурована дзвіниця, теж зруйнована.[3]

Примітки ред.

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 44.
  2. Шематизм Перемиськои єпархії. – Перемишль, 1936. – с. 64. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.
  3. Kryciński S. 2005, Cerkwie w Bieszczadach, Oficyna Wydawnicza "Rewasz, -S.173-174

Література ред.