Манів
Манів (пол. Maniów) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща, Сяноцькому повіті, гміна Команча. У 1975–1998 роках входило до складу Кроснянського воєводства.
Село
 споруджена 1841 або 1842 році, зруйнована після 1945 р. Координати 49°13′23″ пн. ш. 22°11′41″ сх. д.H G O
|
Розташування
ред.
Знаходиться біля кордону із Словаччиною, неподалік сіл Банничка, Воля Мигова та Щербанівка.
Через село пролягає воєводська дорога № 897 і Бескидська вузькоколійка.
Історія
ред.За податковим реєстром 1565 р. в селі було 14 кметів на 9,5 ланах зі звільненням від податків і повинностей від часу закріпачення в 1551 р.[1] До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.
У результаті першого поділу Речі Посполитої у 1772 році село увійшло до складу Ліського повіту Самбірського краю, а в подальшому Ліського повіту Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини.
В 1841 р. збудовано дерев'яну церкву св. о. Миколая.
У 1918–1919 роках село разом з іншими 33 селами увійшло до складу Команчанської Республіки.
В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 510 жителів села — 485 українців, 20 поляків і 5 євреїв[2]. Село входило до ґміни Воля Мигова Ліського повіту Львівського воєводства Польщі.
До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька парафія Лупківського деканату Перемиської єпархії[3]. 8 листопада 2023 року Томаш Завістовський і Мацей Шиманський під рештками дзвіниці розкопали з землі церковний дзвін діаметром 83 см і масою коло 350 кг.[4]
Примітки
ред.- ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 283 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 43.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії. – Перемишль, 1936. – с. 64. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 4 вересня 2016.
- ↑ Marian Struś. Wykopano dzwon, który milczał przez 70-80 lat.
Література
ред.- Maniów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 97. (пол.) (пол.)
- Maniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 300. (пол.) (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |