Манів (пол. Maniów) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща, Сяноцькому повіті, гміна Команча. У 1975–1998 роках входило до складу Кроснянського воєводства.

Село
Манів
пол. Maniów
Церква св. Миколая у Манові,
споруджена 1841 або 1842 році,
зруйнована після 1945 р.

Координати 49°13′23″ пн. ш. 22°11′41″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Сяноцький
Ґміна Команча
Дата заснування 1551
Висота центру 651  м
Населення 28 осіб
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-543
Автомобільний код RSA
SIMC 0354376
GeoNames 765276
OSM 2905012 ·R (Ґміна Команча)
Манів. Карта розташування: Польща
Манів
Манів
Манів (Польща)
Мапа
Див. також: Манів

Розташування

ред.
 
Село в 1938 р. на карті Військового Географічного інституту

Знаходиться біля кордону із Словаччиною, неподалік сіл Банничка, Воля Мигова та Щербанівка.

Через село пролягає воєводська дорога № 897 і Бескидська вузькоколійка.

Історія

ред.

За податковим реєстром 1565 р. в селі було 14 кметів на 9,5 ланах зі звільненням від податків і повинностей від часу закріпачення в 1551 р.[1] До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.

У результаті першого поділу Речі Посполитої у 1772 році село увійшло до складу Ліського повіту Самбірського краю, а в подальшому Ліського повіту Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини.

В 1841 р. збудовано дерев'яну церкву св. о. Миколая.

У 1918–1919 роках село разом з іншими 33 селами увійшло до складу Команчанської Республіки.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 510 жителів села — 485 українців, 20 поляків і 5 євреїв[2]. Село входило до ґміни Воля Мигова Ліського повіту Львівського воєводства Польщі.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька парафія Лупківського деканату Перемиської єпархії[3]. 8 листопада 2023 року Томаш Завістовський і Мацей Шиманський під рештками дзвіниці розкопали з землі церковний дзвін діаметром 83 см і масою коло 350 кг.[4]

Примітки

ред.
  1. Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 283 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 43.
  3. Шематизм Перемиськои єпархії. – Перемишль, 1936. – с. 64. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 4 вересня 2016.
  4. Marian Struś. Wykopano dzwon, który milczał przez 70-80 lat.

Література

ред.