Відкрити головне меню

Щербак Микола Миколайович

Микола Миколайович Щербак (31 жовтня 1927, Київ — 27 січня 1998, Київ) — український зоолог, герпетолог, природоохоронець, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент НАН України.

Микола Миколайович Щербак
ScherbakMM.gif
Народився 31 жовтня 1927(1927-10-31)
Київ
Помер 27 січня 1998(1998-01-27) (70 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Діяльність зоолог
Alma mater Біологічний факультет Київського університету (1957)
Сфера інтересів Зоологія, герпетологія, охорона природи
Заклад Зоологічний музей ННПМ НАН України, Інститут зоології НАН України
Вчене звання Професор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь Доктор біологічних наук
Науковий керівник Воїнственський Михайло Анатолійович
Аспіранти, докторанти Писанець Євген Максимович, Котенко Тетяна Іванівна, Таращук Сергій Володимирович, Пекло Олександр Михайлович, Доценко Ірина Борисівна
Член НАН України
Відомий завдяки: зоологічними дослідженнями
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Премія НАН України імені Д. К. Заболотного
Особ. сторінка Офіційний сайт
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Szczerbak».

ЖиттєписРедагувати

Народився 31 жовтня 1927 року в Києві. З 19451948 роках навчався в Київському державному університеті на біологічному факультеті. У 1948 році засуджений «Особым совещанием» за статтями 54-1а та 54-11 Карного кодексу УРСР у справі Київського міського проводу ОУН, організованого серед студентів і молоді міста. По справі проходило 15 осіб (І. Велігурський, П. Бенедюк, О. Гордійчук, , І. Пронькін, І. Денисенко, Г. Гавдьо, Ю. Гайдук, Е. Хоменко, Г. Підоплічко, А. Марченко. Ю. Лісняк, М. Щербак, Н. Дейнеко, Л. Марченко, В. Тимченко). До 1954 року відбував покарання у Дубравлазі (Мордовія, Потьма) (в'язень № Ч-995). З 1955 по 1957 рік продовжив навчання у Київському університеті.

З 1958 року — старший лаборант відділу зоології хребетних Інституту зоології АН УРСР. У тому ж році здійснив свій перший експедиційний виїзд у Ленкоранську низину (Азербайджан) для збору матеріалу для Зоологічного музею. У 19591962 роках — аспірант відділу зоології хребетних Інституту зоології АН УРСР. У 1963 році в Ленінградському університеті захистив кандидатську дисертацію на тему «Герпетофауна Криму та її зоогеографічний аналіз». 1963 року присуджено науковий ступінь кандидата біологічних наук. З 1964 року — старший науковий співробітник відділу зоології, керівник неструктурного підрозділу Зоологічного музею, з 1965 року — завідувач відділом Інституту зоології. У 1967 році в Зоологічному музеї була відкрита нова експозиція, створена під керівництвом та за участю Миколи Щербака. У 1972 році в Інституті зоології АН УРСР захистив докторську дисертацію на тему «Ящірки роду Eremias Палеарктики». У 1973 році йому було присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук.

У 1977 році нагороджений Премією АН УРСР імені Д. К. Заболотного за цикл робіт «Систематика, екологія і паразитофауна плазунів Палеарктики». У 1982 році йому було присвоєно вчене звання професора, в 1987 році — почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР». 25 листопада 1992 року обраний членом-кореспондентом Академії наук України[1].

 
Могила Миколи Щербака

Помер 27 січня 1998 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова роботаРедагувати

Найперший інтерес для дослідника являла фауна Криму, зокрема його герпетофауна, яка характеризується наявністю низки ендемічних видів та підвидів (зокрема, кримський гекон, полоз леопардовий, ящірки кримська та скельна).

Кандидатська дисертація на тему «Герпетофауна Криму та її зоогеографічний аналіз» (1963).

Докторська дисертація на тему «Ящірки роду Eremias Палеарктики» (1972).

М. М. Щербак описав низку нових родів, видів та підвидів земноводних та плазунів.

Повний перелік описаних таксонів тут

Під його керівництвом захищено 23 кандидатських дисертації (Тертишніков М. Ф., Щербань М. І., Писанець Є.М, Гончаренко Г. Є., Пекло О. М., Сатторов Т., Голубєв М. Л., Заброда, Бадмаєва В. І., Котенко Т. І., Єремченко В. К., Доценко І. Б., Ахматов С., Таращук С. В., Манило В. В., Зиков О. Є., Токар А. А., Мищенко Ю. В., Чикін Ю. О., Фентисова Т., Селюнина З. В. та Сартаєва Х. М.) та дві докторські (Тертишніков М. Ф. та ПисанецьЄ. М.). Останній з його учнів і докторантів — професор Євген Писанець — очолював Зоологічний музей ННПМ НАНУ і Українське герпетологічне товариство.

Автор 9 монографій з герпетології. Редактор другого видання Червоної книги України (1994).

Наукові публікаціїРедагувати

Всього список його праць включає 232 наукових робіт та 90 науково-популярних публікацій.

Монографії:

  • Земноводные и пресмыкающиеся Крыма. — К. Наук. думка, 1966. — 240 с.
  • Ящурки Палеарктики — К.: Наук. думка, 1974. — 296 с.
  • Каталог африканских ящурок — К.: Наук. думка, 1975. — 84 c.
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР /А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко, А. К. Рустамов, Н. Н. Щербак М.-Л.: Просвещение. 1977, — 416 c.
  • Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат / Н. Н. Щербак М. И. Щербань -К.: Наук. думка, 1980. — 268 с.
  • Гекконы фауны СССР и сопредельных стран / Н. Н. Щербак, М. Л. Голубев. — К.: Наук. думка, 1986. — 232 с.
  • Аблефаридные ящерицы фауны СССР и сопредельных стран / В. К. Еремченко, Н. Н. Щербак. — Фрунзе: Ылым, 1986. — 172 с.
  • Gecko fauna of the USSR and contiguous regions / N.N/ Shcherbak, M. Golubev // Contributions to Herpetology 1996. V. 13. Soc. for the study of Amphibias and Reptiles (SSAR). Ithaca. New.York. — 233 p.
  • Guide to the Reptiles of Eastern Palearktic — Malabar, Florida Krieger Publ. Co. 2003. — 260 P.

Описані види рептилійРедагувати

Пам'ятьРедагувати

Зоологічний музей Національного науково-природничого музею НАНУ носить ім'я Миколи Миколайовича. Іменем Миколи Миколайовича названо Українське герпетологічне товариство.

Види рептилій названі на честь М. М. ЩербакаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт Національної Академії наук України. Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 27 березень 2012. 

Джерела і літератураРедагувати