Відкрити головне меню

Шумовський Арсен Федорович
Арсен Шумовський
Арсен Шумовський
Народився 25 червня 1887(1887-06-25)
Мирогоща
Помер 26 березня 1967(1967-03-26) (79 років)
Торонто
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Національність українець
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Київський Політехнічний Інститут
Сфера інтересів Інженерія, механіка
Нагороди
«Воєнний хрест» (УНР)

Арсен Шумовський (25 червня 1887 р., с. Мирогоща — †26 березня 1967 р., Торонто Канада) — інженер-механік, спеціаліст у ділянці будови локомотивів і зварювання, український науковець і громадський діяч. Брат Юрія, Петра і Павла Шумовських.

БіографіяРедагувати

Народився 25 червня 1887 р. у с. Мирогоща, Дубенського повіту, Волинської губернії. Вчився в духовній школі у Кременці і реальному училищі в Рівному. В 1906 р. вступив до технологічного інституту в Петербурзі. Під час Першої світової війни був мобілізований у російську армію як старшина резерву артилерії в серпні 1914 р.

У 1917 р. брав участь в українізації 10 армійського корпусу Царської армії. Служив у Генеральному секретаріаті військових справ УНР у Києві в ранзі поручника. Був урядовцем при Головному комісаріаті уряду УНР у Житомирі в 1920 p. Закінчив Київський Політехнічний Інститут у 1921 р. і здобув диплом інженера-технолога.

Працював в інституті і 1921 р. залишив Україну, щоб уникнути репресій за участь у Перших визвольних змаганнях. Тимчасово жив в Дубно і в 1922 році переїхав у Прагу де працював у інженерній справі. Був членом Українського технічного товариства у Львові і автором статей у часописі «Технічні вісти». У 1923 р. повернувся до Польщу і працював на фабриці локомотивів у м. Хшануві провідним конструктором локомотивів, де ввів метод цілісного зварювання металів без термічної обробки. Був учасником і доповідачем ХІІ Міжнародного конгресу з ацетилену і оксиацетиленового зварювання у 1936 році в Лондоні, Велика Британія, де презентував свою доповідь «Легкі цілісно зварені локомотиви на державній залізниці Польщі». Активно публікувався часописах «Inżynier Kolejowy», «Spawanie i Cięcie Metali», «Вісті» i «Przegląd Mechaniczny».

У квітні 1938 року став членом НТШ, також був активним членом Українського воєнно-історичного товариства і Спілки інженерів українців еміґрантів у Польщі. За німецької окупації у вересні 1939 року тимчасово керував фабрикою у Хшануві. З весни 1942 р. працював в Управлінні цукрової промисловості в Житомирі, Києві та Рівному. Весною 1945 р. переїхав до Німеччини і перебував у таборах для переміщених осіб.

У 1948 році еміґрував у Францію, де проживав з родиною. Запрошений працювати до Англії у вересні 1948 року де був інженером -конструкторомі у фірмі «Metropolitan-Vickers Electrical Company» в Манчестері. Брав активну участь у житті Української громади. Призначений членом ревізійної комісії генерального церковного управління Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії у серпні 1950 року.

Емігрує до Канади у 1951 році, де працює інженером у зварювальних компаніях у Вінніпезі і Торонто, і пізніше у «Канадському Бюро Зварювання» до 1965 року. Редагував журнал «Welding Digest». Продовжує діяльніст в місцевій громаді діаспори як член і співробітник Інституту дослідів Волині, НТШ у Канаді, член-кореспондент Української вільної академії наук у Канаді. Був головою Товариства «Волинь» та Інституту Дослідів Волині у Вінніпезі (в Канаді).

Помер у м. Торонто 26 березня 1967 року i похований на цвинтарі «Park Lawn».

ДжерелаРедагувати

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Шумовський Т. Арсен Шумовський (1887—1967) як інженер, громадянин і людина // Дубно і світ. – Дубно, 2000. – С. 25–27.
  • Бойко М. Культурна праця волинян у Північній Америці. – Блумінґтон, 1978. – С. 178—179.
  • Іванис В. Св. пам. інж. Арсена Шумовського // Українські вісті. – Новий Ульм, 1968. – 14 січня. – С. 4–5.
  • Українські інженери в світі // Вісті українських інженерів. – Нью-Йорк, 1957. – Ч. 2. – С. 36–37.
  • М. Б. Св. пам. інж. Арсен Шумовський // Літопис Волині. – Вінніпег, 1967. – Ч. 9. – С. 73–74.
  • Мосендз в листах. Особисте (з листів Л. Мосендза до родини інж. Арсена Шумовського) // Літературно-науковий вісник. – Мюнхен, 1949. – Кн. 2. – С. 191—205.
  • Шумовський А. Українізація 10-го корпусу російської царської армії в 1917 р. // Бюлетень Союзу Бувших Українських Вояків у Канаді. – Торонто, 1962. – Ч. 12. – С. 13–15.
  • Welding Engineer Joins Canadian Welding Bureau // Canadian Welder. – Winnipeg, 1956. – Vol. 47, No. 8. – P. 20.