Українське технічне товариство
Українське технічне товариство (УТТ) — історичне професійне об'єднання українських інженерів, засноване 1909 у Львові.
| Українське технічне товариство | |
|---|---|
| Тип |
організація професійне об'єднання |
| Засновано |
28 лютого 1909 Львів |
| Сфера | інженерія |
| Штаб-квартира | Львів |
| Друкований орган | Технічні Вісті[1] |
Історія ред.
Зареєстроване рескриптом Галицького намісництва від 28 лютого 1909 року.[2] На відкритті перших загальних зборів УТТ 15 січня 1913 виступив засновник товариства Андрій Корнелля.[3]
Товариство брало участь у створенні Львівської (таємної) Української Високої Політехнічної Школи (1922—25); спрямовувало своїх членів в український кооперативний рух і на розбудову українського приватного промислу; створило науково-технічну комісію при НТШ (яка серед іншого працювала над технічною термінологією) і психотехнічну комісію (зародок пізнішого Психотехнічного[-технологічного?] Інституту); видавало журнал «Технічні Вісті» (1925—1939).[4] Банкова підкомісія займалась організацією Народно-промислового банку. Згодом, однак, прийнято рішення про злиття установи, що створювалась із Торгівельно-промисловим банком при Союзі українських купців. У товаристві діяли також дві фахові секції — хіміків і торгівельників, а також одна територіальна в Станіславові.[5]
Українізація в УРСР 1928—33 дала УТТ можливість встановити зв'язки з технічними колами на радянській Україні; багато членів товариства переїхало до УРСР, де їх майже всіх ліквідовано після 1932.[4]
Кількість українських організованих інженерів 1930 року досягла близько 1000, у тому числі 50 % об'єднував Союз організацій інженерів-українців на еміґрації з осідком у місті Подєбради (Чехо-Словаччина), ліквідований 1939.[4] 1931 року кількість членів налічувала 420 чоловік[6], 1936 року — 524.[5] УТТ організувало 1932 конгрес українських інженерів у Львові. 1939 чимало членів УТТ еміґрувало до Генеральної Губернії і створило Об'єднання праці українських інженерів при УЦК з осідком у Кракові, а під час німецької окупації Галичини 1941—44 — у Львові.[4]
Керівництво ред.
Головами УТТ були:
- Роман Залозецький-Сас, заступник – Андрій Корнелля[7],
- Михайло Ґамота,
- Витовт Монастирський,
- Павло Дурбак,
- Андрій Корнелля,
- Михайло Павлов,
- Василь Рижевський (1935—1937[5][8]),
- Євген Нагірний (1930)[9],
- В. Левицький,
- В. Васюта (1933—1934)[2];
- за краківського періоду — З. Коханівський і Р. Скочдополь;
- 1941—44 — Євген Перхорович й Іван Прокопів.[4]
У 1939 Богдан Окпиш працював референтом імпрез, а також референтом із зв'язків із зарубіжними організаціями УТТ у Львові.[10]
Адреса ред.
Домівка товариства у Львові розташовувалась на вулиці Костюшка, 3.[11] 2 листопада 1935 року товариство переїхало на нинішню вулицю Генерала Чупринки, 58. Того ж дня на будинку було відкрито меморіальну таблицю членам УТТ, які загинули у війнах 1914—1920 років.[12] Згодом домівка розташовувалась на вулиці Друкарській, 1.[13]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ З. Коханівський Українське Технічне Товариство // Енциклопедія українознавства — University of Toronto Press, 1980. — Т. Кн. 2 [Т. 9]. — С. 3415.
- ↑ а б 25-ліття діяльности Українського Технічного Товариства // Діло. — 1934. — 4 квітня. — № 88 (13633). — С. 2.
- ↑ Ковалюк, Роман (2001). Український студентський рух на західних землях XIX-XX ст. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. с. 152. ISBN 966-02-1834-6.
- ↑ а б в г д З. Коханівський. Українське Технічне Товариство. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 9. — С. 3415.
- ↑ а б в Загальні збори Українського Технічного Товариства // Діло. — 1936. — 25 березня. — № 67 (14315). — С. 4—5.
- ↑ З українських Товариств // Діло. — 1931. — 29 вересня. — № 217 (12873). — С. 2.
- ↑ Вербицька, П. В.; Самотий, Р. С.; Курдина, Ю. М. та ін. (2022). (Не)Відомі випускники Львівської політехніки : біографічний довідник. Т. Випуск 1. Львів: Видавництво Львівської політехніки. с. 32. ISBN 978-966-941-719-0.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|first3=(довідка) - ↑ З життя наших установ // Діло. — 1937. — 24 березня. — № 64 (14607). — С. 7.
- ↑ З життя наших установ // Діло. — 1930. — 28 червня. — № 141 (12507). — С. 5.
- ↑ ДАЛО, ф. 121, оп. 2, спр. 211, арк. 2.
- ↑ Оповістки // Діло. — 1935. — 28 березня. — № 81 (13979). — С. 8.
- ↑ Свято в Українському Технічному Товаристві у Львові // Діло. — 1935. — 4 листопада. — № 295 (14192). — С. 1.
- ↑ Оповістки // Діло. — 1937. — 5 березня. — № 48 (14591). — С. 12.