Відкрити головне меню

Атанасій (Шумлянський)

український церковний діяч, православний луцький єпископ
(Перенаправлено з Шумлянський Атанасій)


Атанасій Шумлянський, або Афанасій Шумлянський гербу Корчак (у світі Олександр Шумлянський, пол. Atanazy Szumlański; ? — 1695) — український церковний православний та греко-католицький діяч. Луцький православний єпископ 16871695 (в деяких джерелах роком обрання є 1686 і навіть 1688). Представник галицького православного шляхетського роду Шумлянських, який дав Україні багатьох великих церковних діячів, молодший брат владики Йосифа Шумлянського.

Атанасій (Афанасій) Шумлянський
POL COA Korczak.svg
Єпископ Луцький і Острозький
1687 — 1695
Обрання: 29 лютого 1687
Церква: Українська Православна Церква
Попередник: Гедеон Святополк-Четвертинський
Наступник: Діонісій Жабокрицький
 
Смерть: 1695(1695)
Дружина: Анна Демович
Прийняття монашества: 1687
Єпископська хіротонія: 8 травня 1687

ЖиттєписРедагувати

У 1688 році склав католицьке віровизнання, але унію в єпархії проголосив уже його наслідник Діонісій Жабокрицький 1702 pоку.

Після втечі від польського уряду на Лівобережну Україну Луцького єпископа Гедеона Святополк-Четвертинського, який відмовився прийняти унію, Луцькою єпархією тимчасово управляв його старший брат, Йосиф Шумлянський, єпископ Львівський. Він і посприяв обранню свого молодшого брата Олександра (в деяких документах світське ім'я вказане як Антоній) Шумлянського на Луцьку кафедру 29 лютого 1687 року, який був пострижений в ченці під іменем Афанасій (інколи Атанасій). 8 травня того ж року відбулась його хіротонія, яку очолив митрополит Сучавський Досифей. Так само, як і його брат, владика Афанасій був таємним прихильником унії. Перед вступом на кафедру Афанасій дав письмову «Сповідь віри», дану папою Урбаном VIII для тих, хто переходив з православ'я в католицтво. Однак вступивши на кафедру особливої активності по наверненню населення до унії не проявляв. Луцька православна єпархія приєдналась до унії тільки в 1702 при його наступнику Діонісієві Жабокрицькому. Про його прихильність до унії свідчить той факт, що перед смертю він посповідався своєму двоюрідному братові домініканцю Данилові Шумлянському.

До постригу в ченці був одружений з Анною Демович, мав 5 синів та кількох доньок, зокрема:

ДжерелаРедагувати