Шульга Іван Миколайович

Іва́н Микола́йович Шульга́ (нар. 31 жовтня 1889, Михайлівка — пом.23 квітня 1956, Київ) — український радянський живописець і графік; член Асоціації художників Червоної України з 1926 року, Українського мистецького об'єднання з 1930 року та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Іван Миколайович Шульга
Шульга Іван Миколайович.gif
світлина 1946 року
Народження 19 (31) жовтня 1889
Михайлівка, Скадовський район, Україна
Смерть 23 квітня 1956(1956-04-23) (66 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
(пневмонія)
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Жанр портрет
Навчання Одеське художнє училище (1911) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1917)
Діяльність художник
Покровитель Скадовський Сергій Балтазарович
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений діяч мистецтв УРСР


БіографіяРедагувати

Народився 19 [31] жовтня 1889(18891031) року у селі Михайлівці Красноϊ волості Дніпровського повіту Таврійської губернії, Російська імперія (тепер Скадовський район Херсонської області, Україна). Юнацькi роки провiв у Скадовську[1]. Протягом 19061911 років навчався в Одеському художньому училищі у майстернях Киріака Костанді, Геннадія Ладиженського, Данила Крайнєва, а протягом 19111917 років у Петербурзькій академії мистецтв, де викладали Василь Савинський, Ян Ционглінський, Іван Творожников.

В роки громадянської війни розписував революційні прапори, панно, агітплакати. З 1922 року жив і працював у Харкові. Викладав у Харківському державному художньому інституті, працював у редакціях харківських газет і журналів. Член ВКП(б) з 1948 року.

Помер у Києві від пневмонії 23 квітня 1956 року. Похований у Харкові на Міському кладовищі № 2.

Творчий доробокРедагувати

Працював у жанрах графіки, тематичної картини, портрету, пейзажу і натюрморту. Виконав низку плакатів на теми індустріалізації, спорту. Працював також в газетно-журнальній графиці, створював поштові листівки, ілюстрував книги. Серед робіт

  • «Похід запорожців» (1915—1917);
  • «Смерть Тараса Бульби» (1916);
  • «Циганка» (1916);
  • «Портрет дівчини» (1917);
  • «Ленський розстріл» (1926);
  • «Сорочинська трагедія» (1931);
  • «Г. І. Петровський у перших колгоспників» (1931, Харківський художній музей);
  • «Рибальський колгосп» (1932);
  • «Зустріч Т. Шевченка з І. Сошенком» (1938);
  • «Т. Шевченко на пароплаві повертається з заслання» (1939);
  • «Башкірська кіннота під Воронежом» (1942);
  • «Переяславська рада» (1944);
  • «Радянська кавалерія переслідує фашистів» (1945);
  • «Пісня козача» (1945);
  • «Братання» (1949, Державний музей мистецтв Узбекистану);
  • «Переяславська рада» (1951, Національний музей історії України);
  • «Окупанти на Україні»;
  • «Трипільська трагедія»;
  • «Херсонський елеватор»;
  • «Водяний спорт».

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних виставках з 1927 року; персональні відбулися у Харкові у 1961 та 1989 роках.

Роботи художника зберігаються у Харківському художньому музеї, Київському музеї Тараса Шевченка та інших музеях.

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати