Штрунцит
Штрунцит — мінерал, водний гідроксилфосфат манґану та заліза.
| Штрунцит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Snz[2] |
| Хімічна формула | Mn²⁺Fe₂³⁺(PO₄)₂(OH)₂·8H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DC.25 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Гуго Штрунц[3] |
| Типова місцевість | Cornelia shaft, Hagendorf South open cutd[3] |
 Штрунцит у Вікісховищі | |
Названий за прізвищем німецького мінералога Г.Штрунца (H.Strunz), C.Frondel, 1957.
Опис
ред.Хімічна формула: Mn2+Fe23+[PO4]2(OH)2x6H2O.
Сингонія триклінна або моноклінна. Форми виділення: пористі маси та волосоподібні або листуваті кристали, сноповидні зростки з волокон довжиною близько 2 см, налети. Двійники по (100). Густина 2,47-2,56. Твердість 2,5-3,5. Колір жовтий, солом'яний. Продукт вивітрювання фосфатних мінералів в пегматитах та інш. породах, які містять фосфати. Супутні мінерали: трифілін, рокбриджит, берауніт, лейліт, стюартит, ксантоксен та інш. Рідкісний.
Поширення
ред.Зустрічається в пегматитах Палермо, на руднику Флетчер, шт. Нью-Гемпшир, в шт. Мен і Айдахо (США) та родов. Хагендорф (ФРН), в Морашіце (Сх. Чехія), Штирії (Австрія), Франції, Сабугаль (Португалія).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Штрунцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Штрунцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.