Вікіпедія

Штефан Рамшторф

Штефан Рамшторф (нар. 22 лютого 1960) - німецький океанограф і кліматолог. Від 2000 року займає посаду професора фізики океанів у Подстдамському університеті. 1990 року здобув звання доктора філософії в галузі океанографії в Університеті Вікторії у Веллінгтоні. Його дослідження зосереджені навколо ролі океанічних течій у зміні клімату[3]. Був одним із провідних авторів Четвертого оцінкового звіту МГЕЗК[3].

Штефан Рамшторф
нім. Stefan Rahmstorf
Народився22 лютого 1960(1960-02-22) (64 роки)
Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Країна Німеччина
НаціональністьНімець
Діяльністьфізик, викладач університету, кліматолог, кліматичний активіст
Alma materБангорський університет
Університет Вікторії
ГалузьОкеанографія
ЗакладПотсдамський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь (1990) і доктор габілітований (1998)
ЧленствоЄвропейська академія[2]
Американський геофізичний союз
Нагороди
Особ. сторінкаpik-potsdam.de/~stefan
CMNS: Штефан Рамшторф у Вікісховищі

Громадська діяльність

ред.

Рамшторф був одним із засновників блогу Real Climate. Журнал Nature назвав його одним із п'яти провідних наукових блогів 2006 року[4], а журнал Тайм вніс до п'ятнадцятки найкращих вебсайтів про довкілля 2008 року[5]. Також став співзасновником німецького блогу KlimaLounge[6], який здобув третю нагороду премії за наукові блоги 2013 року[7]. Часто публікує статті про клімат і кліматичні зміни в популярній пресі, багато з яких поширюються міжнародно через Project Syndicate[8]. Веде регулярну колонку в німецькому журналі про довкілля Zeo2[9]. Є автором дитячої наукової книги Wolken, Wind und Wetter (Хмари, вітер і погода) на тему погоди і клімату[10][11]. У січні 2012 року Deutsche Umweltstiftung визнав цю книгу Книгою місяця на тему довкілля[12]. А згодом ця книга набрала найбільше голосів у номінації Найкраща книга 2012 року на тему довкілля[13].

Рамшторф давав коментарі на радіо і телебаченні на тему зміни клімату і кліматичної політики[14][15][16]. 2009 року газета Файненшл таймс внесла його до списку десяти найвпливовіших вчених-кліматологів світу[17].

Праці

ред.

Згідно з дослідженнями Університету Фленсбурга, серед всіх німецьких кліматологів Рамшторф опублікував найбільшу кількість досліджень, які належать до найбільш цитованих наукових праць між 1994 і 2013 роками[18]. Від 2004 до 2013 року входив до складу Німецької консультативної ради з глобальних змін[19].

Нагороди і почесті

ред.

Вибрані публікації

ред.

Загальний огляд публікацій Рамшторфа можна побачити в його профілі на сайті Google Scholar.

  • Rahmstorf, S. та ін. (2015). Exceptional twentieth-century slowdown in Atlantic Ocean overturning circulation. Nature Climate Change. 5: 475—480. doi:10.1038/nclimate2554.
  • Rahmstorf, S., Zickfeld, K. (2005). Thermohaline circulation changes: a question of risk assessment. Climatic Change. 68: 241—7. doi:10.1007/s10584-005-4038-0.
  • Rahmstorf, S. та ін. (2004). Cosmic rays, carbon dioxide and climate. Eos. 85 (4): 38, 41. Bibcode:2004EOSTr..85...38R. doi:10.1029/2004EO040002.
  • Zickfeld, K., Slawig, T., Rahmstorf, S. (2004). A low-order model for the response of the Atlantic thermohaline circulation to climate change. Ocean Dynamics. 54: 8—26. Bibcode:2004OcDyn..54....8Z. doi:10.1007/s10236-003-0054-7.
  • Rahmstorf, S. (2003). Timing of abrupt climate change: a precise clock. Geophys. Res. Let. 30 (10): 1510. Bibcode:2003GeoRL..30j..17R. doi:10.1029/2003GL017115.
  • Rahmstorf, S. (2003). Thermohaline circulation: The current climate. Nature. 421 (6924): 699. Bibcode:2003Natur.421..699R. doi:10.1038/421699a. PMID 12610602.
  • Rahmstorf, S. (2002). Ocean circulation and climate during the past 120,000 years. Nature. 419 (6903): 207—214. Bibcode:2002Natur.419..207R. doi:10.1038/nature01090. PMID 12226675.
  • Ganopolski, A., Rahmstorf, S. (2002). Abrupt glacial climate changes due to stochastic resonance. Phys. Rev. Lett. 88 (3): 038501. Bibcode:2002PhRvL..88c8501G. doi:10.1103/PhysRevLett.88.038501.
  • Rahmstorf, S., Alley, R.B. (2002). Stochastic resonance in glacial climate. Eos. 83 (12): 129—135. Bibcode:2002EOSTr..83..129R. doi:10.1029/2002EO000078.
  • Ganopolski, A., Rahmstorf, S. (2001). Simulation of rapid glacial climate changes in a coupled climate model. Nature. 409 (6817): 153—8. doi:10.1038/35051500. PMID 11196631.
  • Rahmstorf, S. (1999). Shifting seas in the greenhouse?. Nature. 399 (6736): 523—4. Bibcode:1999Natur.399..523R. doi:10.1038/21066.
  • Ganopolski, A., Rahmstorf, S., Petoukhov, V., Claussen, M. (1998). Simulation of modern and glacial climates with a coupled global climate model. Nature. 391 (6665): 351—6. Bibcode:1998Natur.391..351G. doi:10.1038/34839.
  • Rahmstorf, S. (1997). Risk of sea-change in the Atlantic. Nature. 388 (6645): 825—6. doi:10.1038/42127.
  • Rahmstorf, S. (1995). Bifurcations of the Atlantic thermohaline circulation in response to changes in the hydrological cycle. Nature. 378 (6553): 145—9. Bibcode:1995Natur.378..145R. doi:10.1038/378145a0.
  • Rahmstorf, S. (1994). Rapid climate transitions in a coupled ocean-atmosphere model. Nature. 372 (6501): 82—5. Bibcode:1994Natur.372...82R. doi:10.1038/372082a0.

Примітки

ред.
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124079989 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Rahmstorf_Stefan
  3. ↑ а б Stefan Rahmstorf | Curriculum Vitae
  4. ↑ Top five science blogs. Nature. 442 (9): 9. 2006. Bibcode:2006Natur.442....9.. doi:10.1038/442009a. PMID 16823420.
  5. ↑ Roston, Eric (17 квітня 2008). RealClimate. Time. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. [Архівовано 2012-01-15 у Wayback Machine.]
  6. ↑ KlimaLounge - Über das Blog. SciLogs. Процитовано 8 січня 2012.
  7. ↑ Wissenschaft kommuniziert | Prosit 2014 – Der Wissenschafts-Blog des Jahres 2013 ist gewählt, 2. Januar 2014
  8. ↑ Project Syndicate - Author's Bio. Project Syndicate. Процитовано 8 січня 2014.
  9. ↑ Zeo2 - Stefan Rahmstorf. Процитовано 8 січня 2012.
  10. ↑ Rahmstorf, Stefan. Buchtipp: Wolken, Wind & Wetter. Процитовано 8 січня 2012.
  11. ↑ Stefan Rahmstorf "Wolken, Wind und Wetter" - Buchmesse 2011. Hessischer Rundfunk. 29 вересня 2011. Архів оригіналу за жовтень 3, 2011. Процитовано 8 січня 2012.
  12. ↑ Umweltbuch des Monats Januar 2012: "Wolken, Wind & Wetter". Deutsche Umweltstiftung. Процитовано 13 січня 2012.
  13. ↑ Umweltbuch des Jahres 2012: "Wolken, Wind & Wetter". Deutsche Umweltstiftung. Архів оригіналу за січень 10, 2014. Процитовано 10 січня 2014.
  14. ↑ Klimagipfel: "Die Zeit läuft davon". Zweites Deutsches Fernsehen. 12 грудня 2011. Архів оригіналу за січень 1, 2012. Процитовано 8 січня 2012.
  15. ↑ Das Kyoto-Protokoll galt ja nur für die Industriestaaten. Deutschlandfunk. 12 грудня 2011. Процитовано 8 січня 2012.
  16. ↑ Was dem Klima schadet. Rundfunk Berlin-Brandenburg. 28 листопада 2011. Архів оригіналу за лютий 6, 2013. Процитовано 8 січня 2012. [Архівовано 2013-02-06 у Archive.is]
  17. ↑ de Castella, Tom (20 листопада 2009). Top climate scientists share their outlook. Financial Times. Процитовано 8 січня 2012.
  18. ↑ Bernd Sommer (13 березня 2014). Die zehn meistzitierten Klimastudien aus Deutschland der Jahre 1994-2013 (PDF). Universität Flensburg.
  19. ↑ WBGU Advisory Council on Global Change. Архів оригіналу за лютий 15, 2018. Процитовано 10 січня 2014. [Архівовано 2018-02-15 у Wayback Machine.]
  20. ↑ PIK (17 лютого 2010). Stefan Rahmstorf elected Fellow of the American Geophysical Union. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2015. [Архівовано 2017-12-02 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Schiermeier, Quirin; Tollefson, Jeff (12 Oct 2007). a Nobel cause. Nature News. doi:10.1038/news.2007.164. Процитовано 20 May 2015.
  22. ↑ Rahmstorf speech, University of Wales award ceremony. YouTube. 19 липня 2007.
  23. ↑ German Environmental Aid 2007 media award goes to Stefan Rahmstorf. 10 грудня 2007. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 грудня 2015. [Архівовано 2015-05-18 у Wayback Machine.]
  24. ↑ James S. McDonnell Foundation (1999). Currents of Change.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Штефан_Рамшторф&oldid=43958915