Ширванзаде Олександр Мінасович

Олександр Мінасович Мовсісян
Ալեքսանդր Մինասի Մովսիսյան
Stamps of Armenia, 2008-05.jpg
Ім'я при народженні вірм. Ալեքսանդր Մինասի Մովսիսյան
Псевдо Олександр Мінасович Ширванзаде (Ալեքսանդր Մինասի Շիրվանզադե)
Народився 18 квітня 1858(1858-04-18)
Російська імперія Шемаха, Бакинська губернія, Російська імперія
Помер 7 травня 1935(1935-05-07) (77 років)
РРФСР Кисловодськ, Російська РФСР
Поховання
Q42794446? : 
зображення місця поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Національність Вірменин
Місце проживання Париж
Діяльність прозаїк, драматург, публіцист
Мова творів вірменська[1]
Жанр роман, повість, оповідання, п'єса, кіносценарій
Magnum opus Q21213173?, Q21683160? і Q16397555?

CMNS: Ширванзаде Олександр Мінасович у Вікісховищі

Мовсісян Олександр Мінасович (вірм. Ալեքսանդր Մինասի Շիրվանզադե, псевдонім — Ширванзаде, нар. 18 квітня 1858, Шемаха, Бакинська губернія — пом. 7 травня 1935,Кисловодськ) — вірменський письменник, один з основоположників вірменської реалістичної прози, драматург.

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї кравця, котрий займався торгівлею, однак розорився. Тож Олександр не зміг отримати закінчену освіту. У 17 років вирушив на заробітки в Баку — центр молодої нафтової промисловості, працював рахівником. Соціальні протиріччя, експлуатація багатими промисловцями простих робітників, що ледь зводили кінці з кінцями, спонукали майбутнього письменника взятися в кінці 70-х років за перо журналіста, аби висловити свій протест проти жадібності нафтових магнатів.

У 1885 році Ширванзаде переїздить до Тифліса. Відтоді починається плідна літературна праця письменника-реаліста. Співчуттям до трудового люду просякнуті ранні твори Ширванзаде — «Пожежа на промислах», «Щоденник прикажчика». Здобув популярність опублікованим в 1898 році романом «Хаос»[2], що описує життя великого міста, викриває негативні сторони капіталістичного суспільства, ганить моральний занепад ненаситних багатіїв.

Під час масового знищення вірмен у Туреччині Ширванзаде виступав у пресі на їхній захист. Задля збору коштів поїхав до Росії, але був заарештований і 1898 року засланий до Одеси, де продовжував літературну діяльність.[3] Свої враження про українську перлину на березі Чорного моря Ширванзаде висловив у повісті «Артист».[4] В Одесі Ширванзаде працював над повістю «Меланія».[5] У 19051910 роки Мовсісян жив у Парижі, в 19101919 живе у Тифлісі, потім знову виїхав за кордон.

Сподіваючись на подолання класової нерівності, письменник вітав Жовтневу революцію 1917, захоплювався досягненнями Радянської Вірменії. У 1926 році повернувся на батьківщину, став одним з творців вірменської радянської літератури. Виступав на 1-му з'їзді радянських письменників. Політичні комедії О. Ширванзаде стали визначним явищем вірменської драматургії 20-х років.[6]

З початку творчої діяльності Ширванзаде звертається до життя різних верств суспільства: торговців, ремісників, ділків, буржуазної інтелігенції, артистів. Зображуючи світ патріархальної провінції (роман «Честь» (1885); повість «Злий дух» (1894)), письменник показує проникнення в це середовище буржуазних порядків, психологічно правдиво розкриває драматичні долі окремих людей.

Народний письменник Вірменської РСР (1930) та Азербайджанської РСР (1930). Перший народний письменник Азербайджанської РСР.

Похований у пантеоні ім. Комітаса.[7]

На честь відомого вірменського письменника названа вулиця у Єревані і в Кривому Розі. Ім'я Ширванзаде носить Капанський (Зангезурський) драматичний театр.

ПриміткиРедагувати

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Укр. перекл.— Хаос / Переклад з вірменської М. Артеменко і В. Маміконяна. — К.: Художня література, 1961. — 323 с.
  3. Александр Ширванзаде / АrmenianНouse.org
  4. К. Тур-Коновалов, Д. Замрій, О. Лісовикова. Режисер Олександр Довженко / Пер. з рос. І. Бондаря-Терещенка. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2014. — 336 с. — ISBN 978-966-14-6547-2
  5. Літературна Одеса. — С. 137. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018. 
  6. С. Г. Амірян. Вірменська література / Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1: А-Г.
  7. Коротко про пантеон ім. Комітаса

ПосиланняРедагувати