Відкрити головне меню
Kneecap splint.jpg
Blausen 0036 AnkleStirrupSplint.png

Шина медична — медичний виріб для фіксації ушкодженої частини тіла (кінцівки, шия тощо). Шини виготовляють з твердого, міцного і пластичного матеріалу (металу, гіпсу, дерева, пластмаси).

Типи шинРедагувати

Розрізняють транспортні (тимчасові) і лікувальні (постійні) шини.

Шини бувають стандартні та імпровізовані. До перших належать драбинні шини (запропоновані німецьким лікарем Крамером), пневматичні та вакумні шини, а також ті, що мають пристосування для витягання кінцівки (Дітеріхса, Томаса, Кендрік (Kendrick[1]).

ЗастосуванняРедагувати

Основна мета застосування шин — іммобілізація кінцівки, для досягнення нерухомості кісток у місці перелому. При цьому зменшується ймовірність додаткової травматизації уламками кісток м'яких тканин, судин та нервів, також зменшується інтенсивність больового відчуття у постраждалого, що сприяє попередженню травматичного шоку. Непорушність в місці перелому забезпечують накладенням спеціальних шин або підручними засобами шляхом фіксації щонайменше двох прилеглих суглобів (вище і нижче місця перелому). Така іммобілізація називається транспортною.
Імпровізовані шини виготовляють на місці, де трапився нещасний випадок, з підручного матеріалу. Транспортні шини, як правило, накладають на одяг і взуття. При накладанні шини на оголену ділянку тіла необхідно захистити кісткові виступи (кісточки, відростки) м'якою тканиною або іншим матеріалом.

Вимоги до шинРедагувати

Важливими вимогами до шин, особливо тих, що використовують для першої медичної допомоги, є вага та розміри, швидкість їх застосування, можливість багаторазового використання та якісного очищення, довготривале зберігання із збереженням функціональної придатності, рентгенологічна прозорість. Від так сучасні пристрої найчастіше виготовляють з легких але твердих сплавів металів, синтетичних (карбон, поліетилен) матеріалів. Щодо шин, котрі використовуються у військовій медицині є ряд особливих вимог: стійкість до критичних температур, шкідливих факторів зовнішнього середовища, відсутність яскравих та контрастних кольорів, підвищена вологостійкість, легке очищення та висушування, мала вага та невеликі розміри у складеному стані, максимально прийнятна універсальність (одним типом шини можна іммобілізовувати різні анатомічні ділянки тіла людини де наявне ушкодження).

Лікувальні шини застосовують головним чином у вигляді лонгет, виготовлених з гіпсу або полівіку, та у вигляді спеціальних шин (Белера, ЦІТО (Богданова), Брауна)[2], які призначені для лікування переломів кісток методом витягання.

Також, лікувальні шини застосовують при травмах м'яких тканин (наприклад у спортсменів при розтягненні), з метою зменшення навантаження на ушкоджену ділянку.

Шини застосовуються у стоматологічній практиці, наприклад при переломі щелеп.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Медсанбат: шина з витяжкою Kendrick (опис процедури)
  2. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник. — 4-е вид., випр. і доповн. — Київ: Вища шк., 1992. — 581 с.:іл. ISBN 5-11-003837-6(с.111)

ПосиланняРедагувати