Шимон Клугер
Шимон Клугер (пол. Szymon Kluger; 19 січня 1925, Освенцим, Польща — 26 травня 2000, Освенцим, Польща) — останній із довоєнних єврейських жителів міста Освенцим.
Шимон Клугер | |
---|---|
пол. Szymon Kluger | |
Народився | 19 січня 1925 Освенцим, Республіка Польща |
Помер | 26 травня 2000 (75 років) Освенцим, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
Країна | Республіка Польща |
Знання мов | польська |
Нагороди | |
Дитинство
ред.Шимон Клугер народився в 1925 році в Освенцимі. Батько — Симха Клугер (нар. 1900), мати — Фрейда Вайс. Батько Шимона був меламедом, а також мав невелику власну крамничку, мати була домогосподаркою. Навесні 1939 року Шимон закінчив початкову школу.
У Шимона було вісім братів і сестер: Мойсей (нар. 1923), Броня (1927—2007), Ісаак (1929—?), Мелех (1931—?), Ізраїль (1933—?), Ієшуа (1935—?), Хайм (1936—?) і Малка (1938—?). З них тільки Шимон, Мойсей і Броня залишилися серед живих після Голокосту, інші були вбиті нацистами.
Під час Другої Світової війни
ред.Під час Другої світової війни Шимон був депортований в Бендзинське гетто. У 1942 році працював у виправно-трудовому таборі Аушвіц III під номером 179539. У цей час його батьки були вбиті в концтаборі Аушвіц. У 1945 році, під час «Маршу смерті в період нацизму», його перевели в концентраційний табір Ґросс-Розен, а звідти — до концтабору Бухенвальд.
Звільнення та еміграція
ред.У квітні 1945 року Шимон Клугер був звільнений американською армією поблизу Гальберштадта. Деякий час він проживав у своєму рідному місті, а потім, за допомогою Шведського Червоного Хреста та UNRRA, емігрував до Швеції. До 1946 року лікувався в лікарнях Мальме і Кальмара й остаточно вирішив залишитися в Швеції. У Польщі в нього нікого з рідних серед живих не залишилося — його брат, який вижив, проживав на той час теж в Швеції, а сестра — у Франкфурті-на-Майні. Спочатку Шимон жив з виплати соціальної допомоги, потім зміг отримати професії механіка та електрика. Працював робітником на шведському радіо, згодом отримав шведський паспорт іноземця.
Повернення до Освенцима
ред.У 1962 році Шимон, незважаючи на протести сім'ї, повернувся до Польщі й почав працювати на хімічному заводі в Освенцимі, проживаючи в гуртожитку для працівників даного підприємства. Потім він зміг перебратися в батьківський будинок, розташований біля синагоги «Товариство вивчення Мішни» («Khevre Loymdei Mishnayos»)[1] Освенцима, але незабаром був вимушений покинути роботу в зв'язку із погіршенням стану здоров'я.
Шимон Клугер помер 26 травня 2000 року і був похований на єврейському кладовищі Освенцима[2][3].
Будинок Шимона Клугера
ред.Колишній будинок Шимона Клугера на даний час є діючим музеєм. До Голокосту Шимон проживав у цьому будинку зі своїми братами і сестрами, батьками і обома бабусями й дідусями. Будівля знаходилася у власності Бернара Тайхмана, діда Шимона по материнській лінії, який до приходу нацистів до влади мав бізнес у Німеччині.
Після смерті Шимона, за бажанням його брата Мойсея Клугера і сестри Броні Клугер-Розенблатт, будинок було передано Єврейському центру Освенцима (Auschwitz Jewish Center). У музеї діє постійна експозиція, проводяться різні тематичні виставки та екскурсії.
Крім музею, Єврейський центр Освенцима в 2013 році відкрив у приміщенні будинку Шимона Клугера також і кошерну вегетаріанську кав'ярню[4].
Література
ред.- Lucyna Filip: Євреї в Освенцимі 1918—1941. Освенцим, 2005 (пол.)
- Markus Reiter. Der letzte Jude von Auschwitz: Die Juden in Polen sind eine winzige Minderheit. Ihre Erinnerung ist der Holocaust, ihre Zukunft ungewiss. // Reader’s Digest „Das beste”. — Reader’s Digest, 1999. — H. 6 (9 Oktober).
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ [Синагога Освенцима (пол.). Архів оригіналу за 24 січня 2011. Процитовано 14 травня 2020. Синагога Освенцима (пол.)]
- ↑ [Еврейское кладбище Освенцима (англ.) (пол.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2009. Процитовано 14 травня 2020. Еврейское кладбище Освенцима (англ.) (пол.)]
- ↑ [Освенцим — еврейское кладбище на ул. Добровского (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 травня 2020. Освенцим — еврейское кладбище на ул. Добровского (пол.)]
- ↑ Дом еврея в Освенциме превратится в кошерное кафе. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 14 травня 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |