Шимков Іван Федорович

Шимков Іван Федорович (рос. Иван Федорович Шимков, 1803 або 180423 серпня 1836) — декабрист, прапорщик Саратовського піхотного полку.

Шимков Іван Федорович
86 portraits of Decembrists 438.jpg
Народився 1803 або 1804
Михнівка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія
Помер 23 серпня 1836(1836-08-23)
Батуринська слобода, Верхньудинський округ, Іркутська губернія
Поховання Бурятія
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Військове звання прапорщик
Шимков Іван Федорович, грудень 1832 - січень 1833 року. Акварель Бестужева М.О. Автограф Івана Шимкова.
Могила Шимкова

РодинаРедагувати

З дворян Полтавської губернії. Народився в с. Михнівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Батько - статський радник Федір Шимков, мати Марія. Виховувався в Харківському університеті.

Військова службаРедагувати

У службу вступив підпрапорщиком в Алексопольскій піхотний полк у липні 1820 року, портупей-прапорщик - 10 серпня 1823 року, прапорщик, переведений в Саратовський піхотний полк - 20 травня 1824 року.

ДекабристРедагувати

Член Товариства об'єднаних слов'ян з 1825 року. Наказ про арешт від 5 лютого 1826 року, заарештований за місцем служби в 2 армії - 14 лютого 1826 року, доставлений з Житомира до Петербурга на головну гауптвахту - 21 лютого 1826 року, 22 лютого переведений у Петропавловську фортецю.

КаторгаРедагувати

Визнаний винним у тому, що знав мету товариства щодо введення республіканського правління. Був на нараді у Андрієвича, де присягнув на образі сприяти поваленню монархії.[1] Засуджений за IV розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи на 12 років. Термін скорочений до 8 років - 22 серпня 1826 року. Відправлений з Петропавлівської фортеці до Сибіру - 27 січня 1827 року. Доставлений в Читинський острог - 17 березня 1827 року, прибув в Петровський завод у вересні 1830 року.

ЗасланняРедагувати

Після відбуття терміну звернений на поселення в Батуринську слободу Верхньоудинського округу Іркутської губернії (нині село Батурино, Прибайкальский район, Бурятія). У 1834 році безрезультатно клопотав про переведення в Мінусинськ. Помер у Батуринській слободі.

У 1836 році просив про дозвіл одружитися з Феклою Дементіївною Батуріною, яка протягом 3 років допомагала йому у веденні господарства, шлюб не відбувся через смерть Шимкова. За заповітом все своє майно залишив нареченій.

ПриміткиРедагувати

  1. Алфавит членам бывших злоумышленных тайных обществ и лицам, прикосновенным к делу, произведенному высочайше учрежденною 17-го декабря 1825-го года Следственною Комиссиею составлен 1827-го года. //Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988,с.339

ДжерелаРедагувати