Відкрити головне меню

Шикін Йосип Васильович

Йосип Васильович Шикін (8 вересня 1906(19060908), сеоло Личово Владимирської губернії, тепер Гаврилово-Посадського району Івановської області, Російська Федерація — 30 липня 1973, місто Москва) — радянський партійний і державний діяч, військовий політпрацівник, дипломат. Генерал-полковник (8.09.1945). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1956—1973). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Шикін Йосип Васильович
Народився 26 серпня (8 вересня) 1906
Владимирська губернія, Російська імперія
Помер 30 липня 1973(1973-07-30)[1] (66 років)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність дипломат, політик
Знання мов російська
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Суворова 1 ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився в селянській родині.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1931 році закінчив Комуністичний вищий навчальний заклад імені Крупської у Москві.

У 1931—1934 роках — завідувач навчально-виробничої частини школи фабрично-заводського навчання і завідувач відділу підготовки кадрів Горьковського автомобільного заводу.

У 1934—1939 роках — на партійній роботі в місті Горькому: 1-й секретар Автозаводського районного комітету ВКП(б) міста Горького.

З 1939 року — служба в Червоній армії. У 1939 році закінчив Курси вищого політичного складу РСЧА.

З листопада 1939 по серпень 1940 року — начальник Політичного відділу Військово-Електротехнічної Академії РСЧА.

У 1940—1941 роках — заступник начальника Управління політичної пропаганди Ленінградського військового округу. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.

У 1941—1942 роках — член Військової Ради Північного фронту, начальник Політичного управління Ленінградського і Волховського фронтів.

У липні 1942—1945 роках — заступник начальника Головного політичного управління РСЧА.

2 серпня — 20 грудня 1945 року — член Військової ради Головного командування радянських військ на Далекому Сході.

У вересні 1945 — лютому 1949 року — начальник Головного політичного управління Радянської армії.

У лютому 1949 — березні 1950 року — начальник Військово-політичної академії імені Леніна.

У березні 1950 — листопаді 1960 року — інспектор ЦК ВКП(б); заступник, 1-й заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

24 листопада 1960 — 21 січня 1963 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Албанії. 27 вересня 1961 року відкликаний до Москви у зв'язку з погіршенням радянсько-албанських відносин.

У 1962—1965 роках — 1-й заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР.

У грудні 1965 — 30 липня 1973 року — 1-й заступник голови Комітету народного контролю СРСР.

Дипломатичний рангРедагувати

  • надзвичайний і повноважний посол (1960)

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати