Відкрити головне меню

Федір Володимирович Шидловський (Шилов) (?-1677 — 1719 рік) — український козацький військовий та державний діяч. Полковник Ізюмського слобідського козацького полку (1693—1711), та Харківського слобідського козацького полку (1706—1709).Стольник. Був першим бригадиром Слобідських козацьких полків (1707—1711) (головним військовим керманичем Слобідських полків). З 1707 року бригадир московської армії, з 1709 генерал-майор. В 1711 році був засуджений, в нього відібрано усі чини та маєтки.

Федір Володимирович Шидловський
Федір Володимирович Шидловський
герб родини Шидловські
Прапор Ізюмського полку.jpg Ізюмський полковник, Прапор Харківського полку.jpg Харківський полковник, Бригадир Слобідських козацьких полків
 
Народження: до 1677
Смерть: 1719(1719)
Громадянство: Московське царство
Віросповідання: православний
Династія: Шидловські
Батько: Володимир Шидловський (Шилов)
 
Військова служба
Приналежність: Слобідська Україна
Звання: Генерал-майор
Битви: Ерестферська битва, Полтавська битва

ПоходженняРедагувати

Рід Шидловських (Шилових) позначені як шляхетський рід Річі Посполитої які в XVI сторіччі виїхали до Московської держави. В Польщі був відомий шляхетський рід Шидловських (Szydłowscy).

БіографіяРедагувати

 
Печатка бригадира Ф. В. Шидловського[1]

Федір Володимирович Шидловський з'являється в Слобожанщині наприкінці XVII сторіччя. Завдяки вдалому шлюбу з місцевим старшинським родом Донців-Захаржевських зайняв місце полковника Ізюмського козацького полку після смерті свого тестя Григорія Єрофійовича Донця-Захаржевського, в зв'язку з тим, що діти Григорія Єрофійовича були ще малі (Харківський полковником став Федір Григорович Донець-Захаржевський). За Федора Володимировича перед Московською владою, як за родича померлого полковника, просила вся харківсько-ізюмська старшина. Брав участь в Північній війні (зокрема в Полтавській битві та Ерестферській битва), в придушенні Булавінського повстання в 1707—1709 роках. З 1707 року його призначено керівником усіх Слобідських козацьких полків. Саме за часів його керування, на Слобідській Україні зникли московські воєводи. Федір Володимирович Шидловський був один з найзаможніших магнатів Слобожанщини, котрому належали великі земельні володіння. Перлиною його володінь була слобода Старий Мерчик, їм же й осаджена. В 1711 році, Федора Володимировича було звинувачено в розкраданні, та перевищенні службових обов'язків при Польському поході. Це зв'язують з цим що Слобідський бригадир нажив собі ворога, фаворита царя Петра Меншикова. Вироком була страта, але на прохання слобідських козаків, страту відмінили, зоставив конфіскування всього майна. Також Федір Володимирович був позбавлений усіх чинів та звань. Кінець свого життя провів мешкаючи у родичів. Жив в Москві, та в Харкові.

Родинні зв'язкиРедагувати

Про дітей Федора Володимировича нема достовірних джерел. Але на Слобожанщині, укорінюються його племінники Лаврентій та Григорій Івановичі. Шидловський Лаврентій Іванович становиться засновником слобідської козацької старшинської родини Шидловських.

РелігіяРедагувати

В Покровському монастирі міста Харкова зберігався Устав з молебнем о виправленні гріхів. Московського друку 1682 року. Цей устав мав підпис "В святу Зміївську Миколаївську обитель надав стольник та полковник Харківський Федір Володимирович Шилов для пам'яті свого батька ченця-схимника Василя та матері Марії.[2]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — вид. «Союз» Харківського Кредитового Союзу Кооперативів, 1918. —С. 212—308 с.
  2. Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.-Розділ «Харківський покровський монастир»

ЛітератураРедагувати

Попередник
Костянтин Донець-Захаржевський
  Полковник ізюмський
1692-1707
  Наступник
Михайло Донець-Захаржевський
Попередник
Федір Донець-Захаржевський
  Полковник харківський
1706-1710
  Наступник
Лаврентій Шидловський
Попередник
Посаду започатковано
  Бригадир Слобідських козацьких полків
1707-1711
  Наступник
Федір Осипов