Відкрити головне меню

Свято-Миколаївський монастир — український козачий монастир у Змієві. Був розташований на Козачій горі над Дінцем. Його руїни знаходяться у селі Коропове.

Зміївський Свято-Миколаївський чоловічий монастир
49°35′26″ пн. ш. 36°20′30″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 36.34167° сх. д. / 49.59056; 36.34167Координати: 49°35′26″ пн. ш. 36°20′30″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 36.34167° сх. д. / 49.59056; 36.34167
Розташування Україна УкраїнаКоропове
Кін. будівництва не пізніше 1668
Зруйновано 1788
Зміївський монастир. Карта розташування: Україна
Зміївський монастир
Зміївський монастир (Україна)

У 1650-ті роки з'явився Зміївський Миколаївський козачий монастир, що був замком з гарматами старих і поранених і інших козаків; вважається що монастир був скарбницею; він мав 6000 десятин землі і численні споруди (у документах декілька сторінок). Як і Самарська пустинь був тісно пов'язаний з Січчю.

Після її розгрому 1775 року козаки переховувалися тут та зберігали свої скарби. 1788 року монастир зруйнований за наказом Катерини ІІ, що ліквідувала більшість українських монастирів. Під час штурму козаки загинули.

Настоятелі монастирю[1]Редагувати

  • Манасія — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря (до 1673 року). Переведений в новоутворений Курязький монастир, де став архімандритом.
  • Іона — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря (коло 1692 року).
  • Яків (Вовчанський) — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря.
  • Іларіон (Негребецький) — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря (коло 1735 року).
  • Гаврило (Краснопольський) — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря (коло 1737 року).
  • Мартиниан (Лабач) — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря (коло 1741 року).
  • Патермуфій — ігумен. Настоятель Зміївського монастиря (коло 1745 року).
  • Фаддей (Руцький)- останній ігумен Зміївського монастирю.


ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати