Вікіпедія

Шепетяк Олег Михайлович

Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|Шепетяк Олег Михайлович|2 липня 2021}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день. (2 липня 2021)
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2021)
Ця біографічна стаття написана як резюме. Будь ласка, допоможіть, переписавши її вміст згідно з нейтральною точкою зору та в енциклопедичному стилі. (липень 2021)

Олег Шепетяк
Народився 2 липня 1981(1981-07-02) (42 роки)
Борислав (Львівська область)
Країна Україна Україна
Національність українець
Alma mater Дрогобицький катехитичний інститут, Інсбрукський університет Леопольда-Франца, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
Галузь релігієзнавство, філософія, богослов'я
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософських наук
Науковий керівник Вінфрід Льоффлєр, Петро Яроцький
У шлюбі з Шепетяк Оксана Тарасівна
Діти Теодор Шепетяк, Єва Шепетяк
Нагороди Лауреат Премії Президента України для молодих вчених

Олег Михайлович Шепетяк (нар. 2 липня 1981, Борислав, Львівська область, Україна) — священник Української греко-католицької церкви, науковець, філософ—релігієзнавець, громадський діяч, доктор філософських наук, професор.

Біографія ред.

Народився 2 липня 1981 року у місті Борислав Львівської області.

Освіта, наукові ступені, вчені звання ред.

2003 рік — магістр богослов'я (Дрогобицький катехитичний інститут Пресвятої Трійці)

2006 рік — магістр філософії (Іннсбрукський університет Леопольда-Франца, Австрія)

2006 рік — ліценціат філософії (Інсбрукський філософський інститут, Австрія)

2007 рік — доктор філософії за спеціальністю «філософія науки» (Іннсбрукський університет Леопольда-Франца, Австрія)

2010 рік — кандидат філософських наук за спеціальністю «філософія науки» (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

2015 рік — доктор філософських наук за спеціальністю «релігієзнавство» (Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України)

2016 рік — доцент кафедри філософії (Київський університет імені Бориса Грінченка)

2020 рік — професор кафедри філософії (Київський університет імені Бориса Грінченка)

Дисертації ред.

2007 рік — дисертація на тему «Die Wurzeln der Wissenschaftstheorie von Thomas S. Kuhn» на здобуття наукового ступеня доктора філософії, захищена в Іннсбрукському університеті Леопольда-Франца (науковий керівник: професор Вінфрід Льоффлєр)

2015 рік — дисертація на тему «Традиційне й інноваційне в розвитку католицької німецькомовної думки другої половини ХХ століття» на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук, захищена в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України (науковий консультант: професор Петро Яроцький)

Священиче служіння ред.

26 травня 2003 року отримав піддияконські свячення з рук Владики Юліана Вороновського, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького УГКЦ. 18 грудня 2011 року отримав диконські свячення з рук Блаженнішого Святослава Шевчука, Патріарха УГКЦ, а 24 червня 2012 року став священником Української греко-католицької церкви (святитель — Блаженніший Святослав Шевчук, Патріарх УГКЦ).

Від дня священичої хіротонії здійснює душпастирську діяльність у Патріаршому соборі Воскресіння Христового (Київ).

У 2010—2015 роках був економом Київської архиєпархії УГКЦ.

У 2019 році піднесений до гідності протоєрея.

Сім'я ред.

дружина: Шепетяк (Роман) Оксана Тарасівна, нар.: Львів, 10.04.1986 р.

син: Шепетяк Теодор Олегович, нар.: Київ, 20.01.2014 р.

дочка: Шепетяк Єва Олегівна, нар.: Київ, 13.01.2016 р.

Наукова діяльність ред.

2007—2010 — викладач кафедри філософії й кафедри німецької філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич)

2007—2010 — викладач Дрогобицької духовної семінарії Святотроїцьких мучеників (Дрогобич)

2007—2010 — головний редактор релігійно-суспільного часопису «Слово» Дрогобицької духовної семінарії Святотроїцьких мучеників (Дрогобич)

2009—2010 — секретар Дрогобицького регіонального осередку Українського Богословського Наукового Товариства (Дрогобич)

2009—2013 — викладач Сертифікатної програми з біоетики «На службі охорони життя» Українського католицького університету (Львів)

2011—2013 — викладач кафедри філософії Українського католицького університету (Львів)

з 2010 — викладач Київської Трьохсвятителької духовної семінарії (Київ)

з 2015 — заступник голови спеціалізованої вченої ради Д26.133.07 з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук в зі спеціальностей 09.00.03 — соціальна філософія та філософія історії та 09.00.11 — релігієзнавство в Київському університеті імені Бориса Грінченка (Київ)

2020—2021 — член галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань «богослов'я»

Член редколегії журналу «Українське релігієзнавство».

Відзнаки і нагороди ред.

Державні нагороди ред.

Премія Президента України для молодих вчених. Указ Президента України 506/2016 від 17.11.2016.

Церковні відзнаки ред.

Декретом Отця і Глави УГКЦ від 20.03.2019 р. піднесений до гідності протоєрея і нагороджений правом носіння золотого нагрудного хреста.

Звання honoris causa ред.

Почесний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України (протокол № 11 від 10.12.2019).

Наукові праці ред.

Книги ред.

  • Олег Шепетяк. Оксана Шепетяк. Філософія: підручник. Львів: Місіонер, 2020. 784 с. ISBN 978-966-658-462-8
  • Олег Шепетяк. Історія релігій. Том третій. Жовква: Місіонер, 2020. 856 с. IBSN 978-966-658-445-1
  • Олег Шепетяк. Історія релігій. Том другий. Жовква: Місіонер, 2019. 608 с. IBSN 978-966-658-445-1
  • Олег Шепетяк. Історія релігій. Том перший. Жовква: Місіонер, 2019. 496 с. IBSN 978-966-658-445-1
  • Олег Шепетяк. Логіка: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Фенікс, 2015. 256 с. ISBN 978-966-136-276-4
  • Олег Шепетяк. Німецькомовна католицька думка другої половини ХХ століття. Київ: УАР, 2014. 346 с. IBSN 978-966-02-7250-7

Вибрані статті ред.

  • Олег Шепетяк. «Людвік Флєк: забутий в Україні філософ». Идеи: философско списание (специално научно издание). Брой 1(15)-2(16), година ІХ. Пловдив (България): Център за развитие на личността Humanus, 2020. C. 18-28. Oleh Shepetiak, Oksana Shepetiak. «Permanent Metaphysical Structures». Beytulhikme. An International of Philosophy. Vol. 10, Nr. 2. Ankara, 2020. P. 623—637.
  • Oleh Shepetiak. «Epistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European Culture». Beytulhikme. An International of Philosophy. Vol. 9, Nr. 4. Ankara, 2019. P. 913—924.
  • Олег Шепетяк, Оксана Шепетяк. «Вопрос как первый шаг познания» სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 4(52). Тбилиси: АОД, 2019. С.102-111.
  • Олег Шепетяк. «Інтерсуб'єктивний чинник наукового пізнання». Идеи: философско списание (специално научно издание). Брой 1(13)-2(14), година VIII. Пловдив (България): Център за развитие на личността Humanus, 2019. C. 15-24. Олег Шепетяк. «Релігієзнавче поняття „політеїзм“ як результат мовленнєвого непорозуміння». Українське релігієзнавство. № 87. Київ: УАР, 2019. С. 101—116.
  • Oleh Shepetiak. «Philosophy of Religion in Ukrainian and Western Science». Skhid: Analytic and Informative Journal. № 3 (161). Kyiv, 2019. P. 89-93. Oleh Shepetiak. «Plato and the Revolution of the Modern Paradigm of Science». Beytulhikme. An International of Philosophy. Vol. 9, Nr. 2. Ankara, 2019. P. 319—335.
  • Олег Шепетяк. «Становление и развитие идеи верховенства права в условиях борьбы за инвеституру». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 1(49)2. Тбілісі: АОД, 2019. С.151-161.
  • Олег Шепетяк. «Основні філософські проблеми раннього платонізму». Идеи: философско списание (специално научно издание). Брой 2(12), година VII. Пловдив (България): Център за развитие на личността Humanus, 2018. C. 18-15. Олег Шепетяк. «Історичні особливості поширення християнства серед готів і лангобардів». Релігія та соціум. Міжнародний часопис. Чернівці: ЧНУ, 2018. № 1-2 (29-30). С. 34-39.
  • Олег Шепетяк. «Развитие конфуцианской религиозной доктрины как основания мировозрений народов Дальнего Востока». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 3 (47). Тбілісі: АОД, 2018. С. 79-91.
  • Олег Шепетяк. «Християнство франків: формування вектору європейської цивілізації». Українське релігієзнавство. № 86. Київ: УАР, 2018. С. 12-20.
  • Олег Шепетяк. «Веди в контексті індуської релігійної літератури». Молодий вчений. № 4.3 (44.3). Херсон, 2017. С. 295—299. Олег Шепетяк. «Гностичні секти і напрями в минулому і в сучасності». Українське релігієзнавство. № 84. Київ: УАР, 2017. С. 101—108.
  • Олег Шепетяк. «Веданта — философское обоснование индуской религиозной доктрины». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 2 (42). Тбілісі: АОД, 2017. С. 119—128.
  • Олег Шепетяк. «Новий злет святого Августина в епоху Ренесансу». Проблеми гуманітарних наук: Філософія. Вип. 37. Дрогобич: ДДПУ, 2017. С. 47-59.
  • Олег Шепетяк. «Индусско-исламский синтез епохи Великих Моголов как религиозно-политическое явление». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 2 (36). Тбілісі: АОД, 2016. С. 126—134.
  • Олег Шепетяк. «Юдаїзм: історія та сучасність». Гілея. Вип. 108(5). Київ, 2016. С. 201—204.
  • Олег Шепетяк. «Священне писання юдаїзму». Українське релігієзнавство. № 77. Київ, 2016. С. 130—137.
  • Олег Шепетяк. «Основні риси несхоластичної думки». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.779. Чернівці: ЧНУ, 2016. С. 49-54.
  • Олег Шепетяк. «Монотеїстичні тенденції в єгипетській релігії додинастійного і раннього династійного періодів». Українське релігієзнавство. № 80. Київ, 2016. С. 121—125.
  • Олег Шепетяк. «Релігійна терпимість як умова процвітання багаторелігійної держави: історичний приклад Індії епохи Великих Моголів». Релігійна свобода на перехресті епох, країн і культур. № 19. Київ, 2016. С. 54-57.
  • Олег Шепетяк. «Роль теоретических размышлений в научном открытии». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 2 (34). Тбілісі: АОД, 2015. С. 24-35.
  • Олег Шепетяк. «Філософсько-світоглядні впливи на релігійні погляди Нового часу». Українське релігієзнавство. № 74-75. Київ, 2015. С. 42-49.
  • Олег Шепетяк. «Трансцендентний екзистенціал як основа пізнання». Неперервна професійна освіта: теорія і практика. № 3(44). Київ: КУБГ, 2015. С. 37-43.
  • Олег Шепетяк. «Слово і національне буття в науковому здобутку професора Тетяни Біленко». Слово як осереддя буття. Збірник на пошану професора Тетяни Іванівни Біленко. Дрогобич: ДДПУ, 2015. С. 74-79.
  • Олег Шепетяк. «Основные тенденции в современном немецкоязычном богословии». Апробация: ежемесячный научно-практический журнал. № 1 (16). Москва, 2014. С. 52-55.
  • Олег Шепетяк. «Богословие и политика в немецкоязычной религиозной мысли ХХ века». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 1(29). Тбілісі: АОД, 2014. С. 22-33.
  • Олег Шепетяк. «В поисках смысла бытия: человек в современном богословии». Адам əлемі: Философиялық жəне қоғамдық-гуманитарлық журнал. № 1(59). Алматы: Философия, саясаттану және дінтану институты республикалық мемлекеттік қазыналық кәсіпорны, 2014. С. 40-49.
  • Олег Шепетяк. «Философские предпосылки современной религиозной мысли». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 2(30). Тбілісі: АОД, 2014. С.5-15.
  • Олег Шепетяк. «Проблемы религии и богословия в современной культуре». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» — "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 3(31). Тбілісі: АОД, 2014. С. 5-19.
  • Олег Шепетяк. «Школы и направления современной религиозной мысли в немецкоязычном пространстве». სამეცნიერო ჟურნალი «ხელისუფლება და საზოგადოება (ისტორია, თეორია, პრაქტიკა)» "Власть и общество (История, Теория, Практика). № 4 (32). Тбілісі: АОД, 2014. С. 5-20.
  • Олег Шепетяк. «Проблема співвідношення віри і розуму в сучасній релігійно-філософській дискусії». Гілея. Вип. 84 (5). Київ, 2014. С. 351—355.
  • Олег Шепетяк. «Богослов'я в освітніх системах країн Центральної Європи». Релігія та соціум. Чернівці: ЧНУ, 2014. № 1-2(13-14). С. 188—193.
  • Олег Шепетяк. «Соціальне вчення Церкви в енцикліках римських пап». Вип.83(4). Гілея. Київ, 2014. С. 298—302.
  • Олег Шепетяк. «Тринітарне богослов'я Карла Барта і Карла Ранера». Вісник Дніпропетровського університету. Т. 22, № 9/2. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. Випуск 24(2). Дніпропетровськ: ДНУ, 2014. С. 118—124.
  • Олег Шепетяк. «Класифікація знаків у семіотиці Чарльза Пірса». Університетська кафедра. № 3. Київ: КНЕУ, 2014. С. 129—136.
  • Олег Шепетяк. «Драматичне богослов'я К. Барта, Г. У. фон Бальтазара та Р. Шваґера». Українське релігієзнавство. № 69. Київ, 2014. С. 104—111.
  • Олег Шепетяк. «Богословські новаторства Другого Ватиканського Собору». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». Вип.9. Острог: НУОА, 2014. С. 176—184.
  • Олег Шепетяк. «Христологія Карла Ранера». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». Вип. 10. Острог: НУОА, 2014. С. 178—186.
  • Олег Шепетяк. «Основні риси несхоластичної думки». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 706—707. Філософія. Чернівці: ЧНУ, 2014. С. 233—238.
  • Олег Шепетяк. «Сучасне богослов'я і проблема економіки». Проблеми гуманітарних наук. Вип. 33. Філософія. Дрогобич: ДДПУ, 2014. С. 151—162.
  • Олег Шепетяк. «Церква і екуменізм: кроки до об'єднання». Наука. Релігія. Суспільство. № 1 (57). Інститут проблем штучного інтелекту, 2014. С. 47-53.
  • Олег Шепетяк. «Суспільна доктрина у творчості Київських митрополитів домонгольської доби». Релігія та соціум. Чернівці: ЧНУ, 2013. № 3-4 (11-12). С. 165—171.
  • Олег Шепетяк. «Антропологічні ідеї в новітньому богослов'ї німецькомовного простору». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 665—666. Філософія. Чернівці: ЧНУ, 2013. С. 209—213.
  • Олег Шепетяк. «Ліберальний протестантизм і його роль у богословській дискусії». Практична філософія. № 4(50). Київ, 2013. С. 176—181.
  • Олег Шепетяк. «Трансцендентність людини у богослов'ї Карла Ранера». Проблеми гуманітарних наук. Вип. 31. Філософія. Дрогобич: ДДПУ, 2013. С. 199—209.
  • Олег Шепетяк. «Дискусійні еклезіологічно-екуменічні питання в сучасному католицизмі». Практична філософія. № 1(51). Київ, 2013. С. 172—177.
  • Олег Шепетяк. «Богословські осмислення політики в Німеччині та Австрії». Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 10(128). Київ, 2013. С.175-187.
  • Олег Шепетяк. «Философское наследие Людвика Флека». Свободная мысль: Теоретический и политический журнал. № 9(1616). Москва: Центр исследований постиндустриального общества, 2010. С. 179—190.
  • Олег Шепетяк. «Лінгвофілософська проблема значення у Вільяма Оккама». Людинознавчі студії. Вип. 22. Філософія. Дрогобич: ДДПУ, 2010. С. 236—246.
  • Олег Шепетяк. «Віра у критичному раціоналізмі Карла Поппера». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 464—465. Філософія. Чернівці: ЧНУ, 2009. С. 109—112.
  • Олег Шепетяк. «Апофатичне знання в неопозитивізмі і критичному раціоналізмі». Людинознавчі студії. Вип. 20. Філософія. Дрогобич: ДДПУ, 2009. С. 193—203.
  • Олег Шепетяк. «Теорія кореспондентності істини». Практична філософія. № 2 (32). Київ, 2009. С. 192—196.
  • Олег Шепетяк. «Значення в „теорії відбитку“ Людвіґа Віттґенштайна». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 512—513. Філософія. Чернівці: ЧНУ, 2009. С. 62-66.
  • Олег Шепетяк. «Поняття парадигми у філософії мови і науки». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 389—390. Філософія. Чернівці: ЧНУ, 2008. С. 169—172.
  • Олег Шепетяк. «Розвиток філософії Людвіка Флєка». Практична філософія. № 2(28). Київ, 2008. С. 14-21.
  • Олег Шепетяк. «Карл Поппер проти Віденського гуртка». Проблеми гуманітарних наук. Вип. 21. Дрогобич: ДДПУ, 2008. С. 220—231.
  • Олег Шепетяк. «Парадейгма і парадигма: спільні аспекти логіки Аристотеля та методології науки Т.Куна». Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 412—413. Філософія. Чернівці: ЧНУ, 2008. С. 85-89.
  • Олег Шепетяк. «Людвік Флєк та основні ідеї його філософії». Людинознавчі студії. Вип. 16. Філософія. Дрогобич: ДДПУ, 2007. С. 136—145.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шепетяк_Олег_Михайлович&oldid=38224772