Відкрити головне меню

Шарукань, Шарукан, Шешюїв, Шешуїв — половецьке місто. Розташовувалося в районі Чугуєва біля Сіверського Дінця. (Відстань до сучасного Харкова становить близько 20 км).

ОписРедагувати

Було збудоване аланами. Підпало під владу половців у другій половині 11 сторіччя. Переіменоване на честь тодішнього половецького хана Шарукана, діда хана Кончака.

За половців населення було аланське. Місто стояло на березі великої річки і торговому шляху в Крим та на Кавказ. Місто було велике і багате, тож могло годувати багатотисячне військо русів.

Раньою весною 1111 року переяславський князь Володимир Мономах зібрав 30 тисяч війська у похід на половців. Побачивши велику рать, шаруканці дали великий викуп.

1116 року син Володимира Мономаха Ярополк ходив на Донець і «…Взяша три гради: Сугров, Шарукан, Балін. Тоді же Ярополк приведе собі жену красну вельми, яського князя дщерь полонив». Будучи вже одруженою вона називалася Єленою, і під цим ім'ям згадується у літописі ще один раз: «В то же літо перенесе благовірна княгиня Єлена Яська князя свойого Ярополка із гробниці в церков святого (стго) Андрія»

Шарукань перейменовується на Шешюїв за ім'ям нового половецького хана. Так місто згадане у Іпатіївському літописі, Шаруканєм у Лаврентіївському літопису називається Шешуїв, що нагадує сучасне Чугуїв.

1223 року Чингізхан послав на розвідку західних земель військо Джебе і Субедея, яке зруйнувало місто. Алани та половці втекли в Київську Русь. Після Битви при Калці населення міста зберігалося. Проте пізніше війська Батия спустошили місто назавжди. Половці і яси відійшли до Дунаю.

Дослідники пов'язують місто з Чугуєвим, а також з Сидоровським городищем (за оцінками археологів площею 120 га) і Цариним городищем біля Маяків.

Столиця половцівРедагувати

Б. Рибаков вважав, що Кокіянах — це Шарукань — столиця половців Чорної Куманії (ханів Шарукана, Кончака, Отрака) — Донецьке городище поблизу Харкова — біля річок Харкова та Лопані