Шарохін Михайло Миколайович
Шарохін Михайло Миколайович (рос. Шарохин Михаил Николаевич, 23 грудня 1898, село Івановське, Російська імперія — 19 вересня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський генерал-полковник (1945), Герой Радянського Союзу (1945).
| Шарохін Михайло Миколайович | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Шарохин Михаил Николаевич | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Народження | 11 (23) грудня 1898 с. Івановське, Данилівський район, Ярославська губернія, Російська імперія | |||||||||||||||||||||
| Смерть | 19 вересня 1974 (75 років) Москва, СРСР | |||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||||||||||||||||||
| Рід військ | Кіннота, піхота | |||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1918-1960 | |||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | |||||||||||||||||||||
| Командування | 37-ма армія (СРСР), 57-ма армія (СРСР) | |||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||
 Шарохін Михайло Миколайович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||
Біографія
ред.Початкова біографія
ред.Народився в селянській родині. Учасник Першої світової війни, із 1918 року служив у Червоній армії, брав участь у Громадянській війні в Росії, воював з басмачами, командував кавалерійським ескадроном.
У 1920-ті роки служив у кавалерії. Командував ескадроном і кулеметним взводом. У 1936 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, після чого був переведений у військово-повітряні сили начальником штабу, а згодом і командиром авіаційної бригади. У 1939 році закінчив Академію Генерального штабу РСЧА, після чого був направлений на службу в Оперативне управління Генерального штабу. У 1940 році очолив близькосхідний відділ Оперативного управління Генерального штабу. У травні 1941 року координував проведення військових навчань у Середньоазійському військовому окрузі.
Німецько-радянська війна
ред.Із початком німецько-радянської війни генерал Шарохін був призначений заступником начальника Оперативного управління Генерального штабу, а згодом став заступником начальника Генерального штабу. На цих посадах брав участь в обороні Москви.
У лютому-серпні 1942 року — начальник штабу 3-ї ударної армії. У серпні-жовтні 1942 року — начальник штабу Північно-Західного фронту. У жовтні 1942 — липні 1943 року — начальник штабу Волховського фронту. Відзначився під час прориву блокади Ленінграда, за що був нагороджений орденом Кутузова 2-го ступеня.
Із серпня 1943 по жовтень 1944 року — командувач 37-ї армії. Брав участь у форсуванні Дніпра, Одеській, Яссько-Кишинівській та інших операціях. Із жовтня 1944 року і до кінця війни командував 57-ю армією, яка воювала в Угорщині та Австрії. За успішні бойові дії 28 квітня 1945 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу[1].
Післявоєнний період
ред.Після війни генерал-полковник Шарохін служив у Генеральному штабі. У 1953—1957 роках був начальником Управління вищих військово-навчальних закладів. Із 1957 року був військовим консультантом Міністерства оборони СРСР, із 1958 року — консультант Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Із 1960 року — у відставці. Жив у Москві, там же помер і похований на Новодівичому цвинтарі[2].
Військові звання
ред.- Капітан (1935)
- Майор (1936)
- Полковник (1938)
- Комбриг (5 квітня 1940)
- Генерал-майор (4 червня 1940)
- Генерал-лейтенант (21 травня 1942)
- Генерал-полковник (19 квітня 1945)
Нагороди
ред.Герой Радянського Союзу (28 квітня 1945), три ордени Леніна, чотири ордени Червоного Прапора, орден Суворова 1-го ступеня, орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня, орден Кутузова 2-го ступеня, орден Червоної Зірки, медалі «За оборону Ленінграда», «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною», «XX років РСЧА» та ювілейні медалі, нагороди Югославії, Румунії та Болгарії.
Примітки
ред.- ↑ Шарохин Михаил Николаевич :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Шарохин Михаил Николаевич : Министерство обороны Российской Федерации. encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
Джерела
ред.- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
- Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — 408 с. — ISBN 5-86090-113-5.