Шапошников Федір Іванович
Федір Іванович Шапошников (6 жовтня 1926, Новотроїцьке — 2016) — український радянський мистецтвознавець і педагог, кандидат мистецтвознавства з 1965 року; член Спілки радянських художників України з 1967 року[1]. Чоловік письменниці Софії Шапошникової[1].
| Шапошников Федір Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 жовтня 1926 Новотроїцьке, Петропавлівський район |
| Помер | 2016 |
| Країна |
 СРСР Ізраїль |
| Діяльність | мистецтвознавець, викладач |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1959) |
| Заклад |
Музей західного і східного мистецтва Державний університет Молдови Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського Технічний університет Молдови Академія музики, театру і образотворчих мистецтв Республіки Молдова |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства |
| Вчителі | Маца Іван Людвіговичd |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Партія | КПРС |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Військове звання | червоноармієць |
| У шлюбі з | Шапошникова Софія Саулівна |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився 6 жовтня 1926 року в селі Новотроїцькому (нині Петропавловський район Воронезької області[2], Російська Федерація). Протягом 1942—1946 років служив у Червоній армії[3]. Брав участь у німецько-радянській війні, мав військове звання червоноармійця[2]. Воював у складі частин Воронезького, Степового, 2-го Українського фронтів[3]. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня (24 вересня 1966), орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985)[2], вісьмома медалями[1].
У 1951 році закінчив Краснодарське художньо-педагогічне училище; у 1959 році — Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури; у 1963 році — аспірантуру Московського державного університету. Був учнем Й. Бродського, Івана Маца. Член КПРС[4].
Упродовж 1953—1960 років працював в Одеському музеї західного та східного мистецтва, де у 1956—1960 роках виконував обов'язки заступника директора музею. Згодом викладав у Кишинівському державному університеті. З 1967 року працював в Одеському держаному педагогічному інституті імені Костянтина Ушинського, де обіймав посади доцента кафедри історії КПРС і філософії, завідувача кафедри історії і методики образотворчого мистецтва, декана художньо-графічного факультету[3]. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Горького, № 8, квартира № 26[5].
Протягом 1972—1975 років — доцент кафедри історії та теорії архітектури Кишинівського політехнічного інституту; у 1975—1981 роках — завідувач кафедри історії мистецтв Кишинівського державного інституту мистецтв[1].
1992 року разом з дружиною виїхав до Ізраїлю у місто Беер-Шева[1]. Помер у 2016 році[6].
Наукова діяльність ред.
Працював у галузі мистецтвознавства. Серед робіт:
- каталог виставки Миколи Шелюта (1956);
- книга «Михайло Божій» (Київ, 1963)[7];
- книга «Историко-революционная живопись Молдавии» (Кишинів, 1981)[1];
- статті в журналі «Искусство»
- «Агітаційна графіка ЮгРОСТА» (1959, № 1);
- «Оригінальність творчості» (1960, № 6);
- «Втілюючи правду життя» (1962, № 1);
- «Новий тип художника» (1963, № 6).
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Шапошников Федор Иванович / Товарищество русских художников Молдовы.
- ↑ а б в Шапошников Федор Иванович / Память народа. (рос.)
- ↑ а б в Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2020, с. 85.
- ↑ Українські радянські художники, 1972, с. 514.
- ↑ Українські радянські художники, 1972, с. 515.
- ↑ Шапошников Федір Іванович / Електронна бібліотека «Україніка».
- ↑ Ф. Шапошников. Михайло Божій / Бібліотека українського мистецтва.
Література ред.
- Шапошников Федір Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
- Букач В. М. Шапошніков Федір Іванович // Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. Випуск 3. — Одеса, 2020. — С. 85.