Чураєв Віктор Михайлович

Віктор Михайлович Чураєв (19 листопада 1904(19041119), місто Білгород Курської губернії, тепер Білгородської області Російська Федерація — 26 лютого 1982, Москва) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1961 р. Член ЦК КПРС у 1961—1971 р. Член Центральної ревізійної комісії КПРС у 1971—1981 р. Член Бюро ЦК КПРС по РРФСР в лютому 1956 — 1962 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Чураєв Віктор Михайлович
Чураєв Віктор Михайлович.jpg
Народився 19 листопада 1904(1904-11-19)
місто Білгород Курської губернії, тепер Білгородської області Російська Федерація
Помер 26 лютого 1982(1982-02-26) (77 років)
місто Москва
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Харківський інженерно-економічний інститут[d]
Знання мов російська
Учасник Німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Дружби народівОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеня

БіографіяРедагувати

Народився в родині робітника-залізничника станції Білгород. Розпочав трудову діяльність у 1922 році робітником, слюсарем на залізниці.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1935 році закінчив машинобудівний факультет Харківського інженерно-економічного інституту.

У 1935—1938 роках — майстер, начальник цеху, головний механік Харківського верстатоінструментального заводу «Гідропривод».

У 1939—1940 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Харкова, завідувач промислово-транспортного відділу Харківського обласного комітету КП(б)У.

У 1940—1942 роках — 2-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У. У 1941 році закінчив заочно Український індустріальний інститут у Харкові та здобув фах інженера-механіка.

У листопаді 1941—1943 р. — на політичній роботі в Червоній армії, уповноважений оперативної групи Військової Ради Південно-Західного, потім Воронезького фронтів. Учасник німецько-радянської війни.

У 1943—1944 роках — 2-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У.

У березні 1944 — червні 1948 року — 1-й секретар Харківського обласного і міського комітетів КП(б) України. У липні — грудні 1948 р. — завідувач відділу машинобудування ЦК ВКП(б) у Москві. У грудні 1948 — 11 травня 1950 року — знову 1-й секретар Харківського обласного і міського комітетів КП(б) України.

У 1950—1951 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

У 1951—1952 роках — інспектор ЦК ВКП(б). У 1952 році — завідувач підвідділу відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів ЦК ВКП(б). У 1952—1954 роках — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів ЦК КПРС.

У 1954—1955 роках — 1-й заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР. У 1955 — жовтні 1959 р. — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР. У жовтні 1959 — березні 1961 р. — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках. Заступник голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР у лютому — жовтні 1961 р.

У грудні 1962—1965 р. — 1-й заступник голови Комітету партійно-державного контролю Бюро ЦК КПРС по РРФСР і Ради Міністрів РРФСР. У 1965—1966 роках — 1-й заступник голови Комітету народного контролю РРФСР. У лютому 1967—1981 р. — заступник голови Комітету народного контролю СРСР. З 1981 року — на пенсії.

ЗванняРедагувати

  • військовий технік 1-го рангу

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати