Чудотворна ікона Чортківської Богородиці або Чортківська Божа Мати — чудотворна коронована ікона Богородиці, яка перебуває в каплиці Косовських костелу святого Яцека в місті Варшаві (Польща).

Чудотворна ікона Чортківської Богородиці
Вшанування: Коронована 29 серпня 2009
Місце знаходження: Каплиця Косовських костелу святого Яцека, м. Варшава
Походження: Чортків

Відомості ред.

Історія чудотворного образу починається з Островні під Вітебськом (кінець XV ст.), де він був знаний, як Островецький. У 1654 році під час експансії московитів на білоруські землі домініканці таємно вивезли образ до Львова і помістили у костелі святої Марії Магдалини. Там протягом десяти років образ прославився 86-ма чудами.

Король Речі Посполитої Іоанн ІІ під час військового походу на Москву (1663) подарував святу реліквію чортківським оо. домініканцям. Раніше на образі був напис латинськими літерами: «Ян Казимир, король Польщі, був у Чорткові з чудотворним образом із Островні».

У 1945 році святу реліквію було перевезено до Кракова, де її піддали консервації, а у вересні 1983 року вона виставлена в каплиці Косовських костелу святого Яцека у Варшаві.

У 2002 році корону освятив Святіший Отець Іван Павло ІІ, а вклав на скроні Ісуса і Марії львівський митрополит архієпископ Мечислав Мокшицький.

Нині у Чорткові знаходиться її копія, яку 29 серпня 2009 року короновано.

Джерела ред.

Література

  • Блаженко, А. Десять років тому 29 серпня короновано чудотворну ікону Матері Божої Святого Розарію у Чорткові // Голос народу. — 2019. — № 35 (30 серп.). — С. 7.
  • Блаженко, А. Мадонна землі Чортківської // Голос народу. — 2009. — 25 верес. — С. 5. — (Вічні істини).
  • Погорецький, В. У Чорткові коронували ікону // Місто. — 2009. — 23 верес. — С. 16. — (Духовне).
  • Мичко, С. Корона для Богоматері з трояндою // Україна молода. — 2009. — 16 верес. — С. 9 : фот. — (Святині)
  • Лазука, Л. Де стояла Чортківська Богородиця // 20 хвилин. — 2008. — 20 черв. — С. 12.
  • Погорецький, В. Чи збудеться мрія Івана Павла ІІ? // Голос народу. — 2005. — 26 серп. — С. 1.