Відкрити головне меню

Чорнокінецька Воля

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Чорнокіне́цька Во́ля — село Чортківського району Тернопільської області.

село Чорнокінецька Воля
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський
Громада Колиндянська сільська громада
Код КОАТУУ 6125588801
Основні дані
Засноване 1939
Населення 427 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.448 км²
Поштовий індекс 48509
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°56′49″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.07972° сх. д. / 48.94694; 26.07972Координати: 48°56′49″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.07972° сх. д. / 48.94694; 26.07972
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 48554, с. Чорнокінецька Воля
Карта
Чорнокінецька Воля. Карта розташування: Україна
Чорнокінецька Воля
Чорнокінецька Воля
Чорнокінецька Воля. Карта розташування: Тернопільська область
Чорнокінецька Воля
Чорнокінецька Воля

Було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Колиндянської сільської громади.

НазваРедагувати

Люди, які викуплялися з кріпацтва йшли на волю і поселялися в селі. Від цього пішла назва «Чорнокінецька Воля». А псевдонім села «Пузина» виник в честь дочки пана Людвіга Волянського.

ГеографіяРедагувати

РозташуванняРедагувати

Розташоване на берегах річки Нічлава (ліва притока Дністра), за 35 км від районного центру і за 15 км від найближчої залізничної станції Озеряни–Пилатківці.

ІсторіяРедагувати

Світлини
 
Будинок культури
 
Стара церква УГКЦ
 
Пам'ятник Тарасу Шевченку

Середньовіччя, Новий ЧасРедагувати

Перша письмова згадка датована 1654 роком.

Здавна тут поселялися польські колоністи, були панський двір і костел, проживав священик.

XX століттяРедагувати

У селі в 1900 році — 914 жителів, 1910 — 934, 1921 — 881, 1931 — 905; у 1921 — 168, 1931 — 182 двори.

У Чорнокінецькій Волі функціонував фільварок.

Село засноване в 1820-1830-х роках Андрієм Шумилом. Спочатку замість села був хутір «Андріївка». Близько сорока років XIX ст. в селі побудував свій двір пан Людвіг Волянський зі своєю дочкою Пузиною. Дочка познайомилася з хлопцем за Збруча. Хлопець був Олексієм і мав прогресивні погляди, що до кріпацтва. Пан дозволяє одружитися доньці. А також пан будує фільварок, де зараз знаходиться ПАП «Воля».

Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС знищили в Чортківській тюрмі жителів села Михайла Дребіта, Олексу Гоменюка, Євгена Міщія, Михайла Шмигеля, Федора Юника;

1940 року з села було забрано тринадцять молодих хлопців, які боролися за Незалежність України. Деякий час вони перебували в Чортківській тюрмі. Після тривалих мук і знущань їх доправили в Умань, де вони і загинули. Село в роки війни було під німецькою окупацією. Стодедять місцевих жителів боролися на фронтах. Дев'ятнадцять нагороджено медалями й орденами Української РСР.

20–21 липня 1941 р. розстріляли в місті Умані на Черкащині Іван Грабеців, Василь Грабеців, Іван Данилишин, Михайло Данилишин, Івана Клима та Івана Сороцького.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти:

  • Андрій Галушко (нар. 1903),
  • Михайло Галушко (нар. 1910),
  • Семен Гершун (нар. 1910),
  • Андрій Головчинський (нар. 1908),
  • Михайло Головчинський (нар. 1905),
  • Степан Головчинський (нар. 1903),
  • Михайло Гордій (нар. 1907),
  • Семен Гордій (нар. 1914),
  • Петро Гоцак (нар. 1917),
  • Ілля Грабець (нар. 1903),
  • Іван Довбенко (нар. 1902),
  • Михайло Дребіт (нар. 1917),
  • Дмитро Євчій (нар. 1900).

В УПА воювали Іван Головчинський, Михайло Іванович та Михайло Степанович Голошинські, Михайло Гукалюк, Іван Грабець, Василь Дребіт, Михайло Ільницький, Іван Кальмук, Михайло Ковпак, Степан Куций та інші.

РелігіяРедагувати

НаселенняРедагувати

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
914 934 881 905 448 427[1]

Соціальна сфера, господарствоРедагувати

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, кооператива.

Нині діють школа, дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, два торгових заклади.

Працюють аграрно-акціонерне господарство «Україна», ПАП «Воля», ПАП «Пузина», ПАП «Соколи» та інші.

Відомі людиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати