Чорнокінецька Воля
Чорнокіне́цька Во́ля — село в Україні, у складі Колиндянської сільської громади, Чортківського району, Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Чорнокінецько-Волянської сільської ради.
село Чорнокінецька Воля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Колиндянська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1939 |
Населення | 427 (на 1.01.2018)[1] |
Територія | 1.448 км² |
Поштовий індекс | 48509 |
Телефонний код | +380 3552 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′49″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.07972° сх. д.Координати: 48°56′49″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.07972° сх. д. |
Водойми | річка Чорнокінецький потік |
Відстань до залізничної станції |
15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48552, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Колиндяни |
Карта | |
Мапа | |
|
Назва ред.
Люди, які викуплялися з кріпацтва йшли на волю і оселялися в селі. Від цього пішла назва «Чорнокінецька Воля». А псевдонім села «Пузина» походить від імені дочки пана Людвіга Волянського.
Географія ред.
Розташування ред.
Розташоване на берегах річки Чорнокінецький потік (ліва притока Нічлави), за 35 км від районного центру і за 15 км від найближчої залізничної станції Озеряни–Пилатківці.
Історія ред.
Перша письмова згадка датована 1654 роком.
Здавна тут оселялися польські колоністи, були панський двір і костел, проживав священик.
У селі 1900 року — 914 мешканців, 1910 — 934, 1921 — 881, 1931 — 905; у 1921 — 168, 1931 — 182 двори.
У Чорнокінецькій Волі функціонував фільварок.
Село засноване у 1820—1830-х роках Андрієм Шумилом. Спочатку замість села був хутір «Андріївка». Близько 1840-х років в селі побудував свій двір пан Людвіг Волянський, де мешкав зі своєю дочкою Пузиною. Дочка познайомилася з хлопцем за Збруча. Хлопець був Олексієм і мав прогресивні погляди, що до кріпацтва. Пан дозволяє одружитися доньці. А також пан будує фільварок, де зараз знаходиться ПАП «Воля».
Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС знищили в Чортківській тюрмі жителів села Михайла Дребіта, Олексу Гоменюка, Євгена Міщія, Михайла Шмигеля, Федора Юника;
1940 року з села було забрано тринадцять молодих хлопців, які боролися за Незалежність України. Деякий час вони перебували в Чортківській тюрмі. Після тривалих мук і знущань їх доправили в Умань, де вони і загинули. Село в роки війни було під німецькою окупацією. 110 місцевих жителів боролися на фронтах. Дев'ятнадцять нагороджено медалями й орденами Української РСР.
20–21 липня 1941 р. жителів села Івана та Василя Грабецівих, Івана та Михайла Данилишина, Івана Клима та Івана Сороцького розстріляли в Умані на Черкащині.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти:
- Андрій Галушко (нар. 1903),
- Михайло Галушко (нар. 1910),
- Семен Гершун (нар. 1910),
- Андрій Головчинський (нар. 1908),
- Михайло Головчинський (нар. 1905),
- Степан Головчинський (нар. 1903),
- Михайло Гордій (нар. 1907),
- Семен Гордій (нар. 1914),
- Петро Гоцак (нар. 1917),
- Ілля Грабець (нар. 1903),
- Іван Довбенко (нар. 1902),
- Михайло Дребіт (нар. 1917),
- Дмитро Євчій (нар. 1900).
В УПА воювали Іван Головчинський, Михайло Іванович та Михайло Степанович Голошинські, Михайло Гукалюк, Іван Грабець, Василь Дребіт, Михайло Ільницький, Іван Кальмук, Михайло Ковпак, Степан Куций та інші.
З 29 липня 2015 року Чорнокінецька Воля належить до Колиндянської сільської громади.[2]
Релігія ред.
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (перевезена у 1763 р. із містечка, нині смт Скала-Подільська, Борщівського району, дерев'яна)
- нова (збудована у 1995—2004), у селі є капличка (1992).
Населення ред.
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
914 | 934 | 881 | 905 | 448 | 427[1] |
Соціальна сфера, господарство ред.
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, кооператива.
Нині діють школа, дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, два торгових заклади.
Працюють аграрно-акціонерне господарство «Україна», ПАП «Воля», ПАП «Пузина», ПАП «Соколи» та інші.
Бібліотека ред.
У 1950-х роках за переказами жителів села було засновано хату-читальню, яка знаходилася в центрі села, по вулиці Шкільна. Це була маленька хатинка, в якій було дві кімнати.
У 1963 році бібліотеку перенесли в новозбудований сільський будинок культури, на другий поверх.
До 2016 року бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради[3]. Від 2016 року перебуває у підпорядкуванні Колиндянської сільської громади.
Працівники:
- Гоцак Ярослава Петрівна,
- Федишин Віра (до 1975),
- Козловська Марія, Середа Марія (1975—1980),
- Батюк Галина Миколаївна (1980—2007),
- Остапчук Оксана Богданівна (від 2007)[4].
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Анджей Виджинський (1921—1992) — польський письменник, драматург, театральний діяч.
Галерея ред.
|
Примітки ред.
- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ ВВРУ, 2019, № 1, стор. 36
- ↑ Рішення Чортківської районної ради від 1 квітня 2016 року № 124 «Про передачу об'єктів із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Чортківського району у комунальну власність Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області»
- ↑ Історична довідка бібліотека с. Чорнокінецька Воля (PDF).
Джерела ред.
- Мельничук Б., Федечко М. Чорнокінецька Воля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 518—519. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Ханас В. Чорнокінецька Воля // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 605. — ISBN 978-966-528-279-2.
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |