Чорнокінці
Чорнокінці (також Чорнокунці[1]; пол. Czarnokonce) — колишнє село в Україні, нині — частина сіл Малих та Великих Чорнокінців Тернопільської области.
| село Чорнокінці | |
|---|---|
.png) | |
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Основні дані | |
| Перша згадка | XV ст. |
| Існувало до | 1988 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′31″ пн. ш. 26°00′38″ сх. д. / 48.975306° пн. ш. 26.010806° сх. д.Координати: 48°58′31″ пн. ш. 26°00′38″ сх. д. / 48.975306° пн. ш. 26.010806° сх. д. |
| Карта | |
  Чорнокінці | |
 Чорнокінці | |
| Мапа | |
| |
Топоніміка ред.
Микола Крикун подає[2] наступні варіанти назв с. Чорнокінці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:
- Малі Чорнокінці
- Czarnokonce, с. — Кам'янецька земська книга 1625, 1647;
- Czarnokonce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1661, 1667;
- Czarnokonce, с. — Поголовний реєстр 1662;
- Czarnokonce, с. — Комісарський реєстр 1678;
- Czernakouce, с. — Боплан;
- ęornokofęi Veliki, с. — Кам. д. 1681.
Від кінця XVIII ст. с. Великі Чорнокінці.
- Великі Чорнокінці
- Czarnokonce, с. — Кам'янецький дефтер 1681 (ęornokofęi);
- Czarnokonczyki, с. — Подимний реєстр 1728;
- Czarnokonczyki, с. — Візит, греко-католицької парафії 1730-1731;
- Czarnokonczyki, с. — Візит, римо-католицької парафії 1741;
- Czarnokonczyki, с. — Перепис єврейського населення 1765;
- Czarnokonce Małe, с. — Список поселення 1785.
Нині с. Малі Чорнокінці.
Історія ред.
17 липня 1413 p. Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина с. Чорнокунці й Криве в Скальськім повіті[1].
20 квітня 1440 р. польський король Владислав III записав подільському підкоморію Янушу Кірдеєвичу 150 гривень на селі Давидківці на р. Ночлава у Скальському повіті, селах Чорнокінці та Juliassowcze у Кам’янецькому повіті Подільської землі[3].
У багатотомному виданні актових джерел, які перебували в архіві монастиря отців Бернардинів у Львові, є згадка про село Чорнокунці. Згідно акту від 16 липня 1449 року, який зареєстрували в Теребовлі, Зимгунд Кердей отримав вищезгадане село.[4]
Станом на 1 січня 1967 р. село іменується, як Чорнокінці[5].
25 квітня 1988 р. рішенням Тернопільської обласної Ради народних депутатів відновлено села Великі Чорнокінці і Малі Чорнокінці, раніше об'єднані в одне село Чорнокінці[6].
Примітки ред.
- ↑ а б Грушевський, М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 15
- ↑ Чорнокінці (Czarnokonce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.
- ↑ Михайловський, В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 — 1444 рр.). — Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8—9, с. 254
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218. (лат.)
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К.: Політвидав, 1969 р.
- ↑ ВВРУ, 1988, № 20, стор. 444
Джерела ред.
- Czarnokońce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 758. (пол.)