Чорний Іван Володимирович

Іван Чорний (10 квітня 1886, с. Мануйлівка Новомосковського повіту, нині — у складі Дніпра — 23 липня 1938, Дніпро, Україна) — член Мануйлівської «Просвіти» з 1909 і один з її активістів, член ради (1911 — 1914), скарбник (1913, 1914). Член УСДРП. Жертва російського окупаційного терору.

Іван Чорний
Іван Чорний.
Народився	10 березня 1886(1886-03-10) с. Мануйлівка Новомосковського повіту, нині — у складі Дніпра
Помер	1938(1938) Дніпро, Україна ·розстріл за рішенням трійки УНКВС
Громадянство	УНР
Відомий завдяки	член Мануйлівської «Просвіти», член ради, скарбник
Партія	УСДРП

Життєпис

Ісаак Мазепа називає Чорного серед інших членів УСДРП у числі свідомих і відданих справі. Жандармське управління встановило спостереження за ним з 13 липня 1915, давши «кличку наружного наблюдения» — «Печник». Як і в інших українських робітників, у нього зроблено трус вночі 27 листопада 1915 і, напевне, тоді ж заарештовано.

Активний учасник національно-визвольних змагань 1917. У 1930-х мешкав у Мануйлівці на Нових планах (вул. Березова, 41). Мав нижчу освіту, працював ливарником-формувальником заводу «Світлофор».

Арешт і розстріл

Заарештований 29 березня 1938. Рішенням трійки УНКВС УРСР по Дніпропетровській області від 10 травня 1938 звинувачений у тому, нібито був учасником контрреволюційної націоналістичної есерівської повстанської організації, і засуджений до розстрілу з конфіскацією усього йому належного майна. Вирок виконано 23 липня 1938. Місце поховання невідоме. В матеріалах архівної кримінальної справи на день арешту Чорного перераховані члени його родини: дружина Єфросинія Омелянівна, 49 років; син Андрій, 25 років; син Іван, 21 рік і дочка Ніна, 18 років.

Сестра Чорного Ольга була дружиною просвітянина Дмитра Ризоля. Чорні і Ризолі були сусідами, товаришували. Івана і Дмитра одночасно заарештували, разом і стратили.

Посмертна реабілітація

Постановою президії Дніпропетровського обласного суду від 25 вересня 1957 постанова трійки УНКВС по Дніпропетровській області від 10 травня 1938 щодо Чорного скасована, а справа закрита у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Див. також

• Катеринославське товариство «Просвіта»

Література

• Микола Чабан. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921) // Іма-прес. — Дніпропетровськ. — 2002.

Посилання

• ЧОРНИЙ Іван Володимирович // bessmertnybarak.ru
• КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
• Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. Катеринославська «Просвіта» у культурно-громадському житті Наддніпрянщини (За матеріалами епістолярної спадщини академіка Дмитра Яворницького)