Відкрити головне меню

Чоповицький районадміністративно-територіальна одиниця утворена у квітні 1923 року в складі Малинської округи. Районний центр — селище міського типу Чоповичі.

Чоповицький район
Основні дані
Країна: УРСР
Округа/Область: Малинська округа, з 9 лютого 1932 року в складі Київської, з 22 вересня 1937 року у складі новоствореної Житомирської області.
Утворений: квітень 1923
Ліквідований: 28 листопада 1957
Населені пункти та ради
Районний центр: Чоповичі
Кількість сільських рад: 21 (до 1938), 20 (1938-39), 22 (1939-54), 16 (1954-57)
Кількість смт: 1
Кількість сіл: 54
Районна влада
Адреса адміністрації: Українська РСР, Житомирська область, Чоповицький р-н, смт. Чоповичі

З 9 лютого 1932 року у складі Київської, 22 вересня 1937 року у складі новоствореної Житомирської області.

Історія змін у адміністративному устроїРедагувати

Район утворено у складі 13 сільських рад колишніх Малинської та Стремигородських волостей: Владівської, Дерманківської, Зубівщинської, Колоніє-Зубівщинської, Меленівської, Новаківської, Писарівської, Скуратівської, Стремигородської, Сичівської, Хотинівської, Чоповицької та Шершнівської.

10 вересня 1924 року район було ліквідовано, сільські ради передано до Малинського та Потіївського районів.

Відновлено район 23 лютого 1927 року у складі 18 сільрад, перепідпорядкованих з Коростенського, Народицького та Малинського районів: Владівської, Зубівщинської, Зубівщинської чеської, Каленської, Липлянської, Мединівської, Меленівської, Новаківської, Обиходівської, Скуратівської, Стариківської, Стремигородської, Татарновицької, Устинівської, Хотинівської, Чоповицької, Шершнівської та Юзефівської. 7 квітня 1927 року підпорядковано 2 сільради Потіївського району: Буківську та Дерманківську.

5 лютого 1931 року район було вдруге ліквідовано, приєднано у повному складі до Малинського району.

Відновлено вдруге район 17 лютого 1935 року у складі 21 сільради: Буківської, Владівської, Дерманської, Зубівщинської Першої, Зубівщинської Другої, Каленської, Липлянської, Мединівської, Меленівської, Новаківської, Обиходівської, Скуратівської, Стариківської, Стремигородської, Татарновицької, Устинівської, Хотинівської, Чоповицької Першої, Чоповицької Другої, Шершнівської та Юзефівської.

20 жовтня 1938 року утворено Чоповицьку селищну раду.

9 вересня 1939 року утворено 2 нові сільські ради: Барвінківську та Шевченківську.

У зв'язку із укрупненням сільських рад 11 серпня 1954 року ліквідовано Зубівщинську, Липлянську, Стариківську сільські ради.

Район було остаточно ліквідовано 28 листопада 1957 року, територію розділено між Коростенським та Малинським районами. До Коростенського району увійшло 7 сільських рад: Каленська, Малозубівщинська, Меленівська, Новаківська, Стремигородська, Хотинівська, Шершнівська. До Малинського району увійшли Чоповицька селищна рада та 9 сільських рад: Барвінківська, Буківська, Владівська, Йосипівська, Мединівська, Скуратівська, Устинівська, Чоповицька, Шевченківська.

ЛітератураРедагувати

  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник. Житомир, Волинь, 2007, с.41-42.