Чеслав Пшибильський

Чеслав Пйотр Пшибильський (пол. Czesław Piotr Przybylski, 19 травня 1880, Варшава — 14 січня 1936, там само) — польський архітектор.

Чеслав Пшибильський
Czeslaw Przybylski.jpg
Народження 19 травня 1880(1880-05-19)Варшава
Смерть 14 січня 1936(1936-01-14) (55 років)там само
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Навчання Faculty of Architecture of Warsaw University of Technologyd
Діяльність архітектор
Нагороди
Золоті академічні лаври
Ідентифікатори і посилання
CMNS: Чеслав Пшибильський у Вікісховищі
Будинок Міністерства військових справ у Варшаві
Дім у місцевості Прага у Варшаві, збудований 1930 року
Дім на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві, збудований 1933 року
Проект Музею землі поморської у Торуні. 1935 рік

БіографіяРедагувати

Народився 19 травня 1880 року у Варшаві. 1904 року закінчив будівельний факультет Варшавської політехніки. У 19041906 роках навчався у Паризькій школі мистецтв. У 19061908 роках працював в архітектурному бюро професора Макса Ленгера у Карлсруе. Від 1908 року працював у Варшаві самостійно, як архітектор.

Належав до варшавського Кола архітекторів. Член Товариства опіки над пам'ятками минулого. Входив до комітету, який опікувався реставрацією будинку товариства — кам'яниці Баричків на Ринку у Варшаві (реставрація тривала у 19111912 роках).[1] Від 1931 року був членом ради варшавського Інституту пропаганди мистецтва.[2]

1906 року часопис «Architekt» публікував дипломну роботу Пшибильського — проект дому інвалідів, виконаний під керівництвом Миколи Толвінського.[3] Експонував роботи на п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908 — січні 1909.[4]

Член журі конкурсу проектів поліхромії костелу в Кам'янці-Подільському (1912)[5], озеленення міста-саду Зомбки (1913)[6], робітничої колонії у Страховіцах (1920)[7], костелу святого Роха в Білостоку (1926)[8], Державної промислово-ремісничої школи в Познані (1927)[9], Фонду військового квартирування на ескізні проекти житлових будинків у Бельську і Кракові (1929)[10], виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931).[11]

Отримав 5 листопада 1935 року Золотий академічний лавровий вінок за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[12] Відзначений посмертно Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.

Помер 14 січня 1936 у Варшаві. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле 198-II-4.

РоботиРедагувати

  • Проект костелу у стилі «свойському» в селі Орлув-Муровани Люблінського воєводства. Здобув перше місце на конкурсі 1910 року. Співавтор Здислав Каліновський.[13]
  • Проект вілли як польського павільйону для ювілейної міжнародної виставки в Римі 1910 року. Здобув третє місце на відбірковому конкурсі. Співавтор Здислав Каліновський.[14]
  • Третє місце на конкурсі проектів парцеляції маєтку Зомбки під Варшавою (1912).[15]
  • Проект театру у Вільнюсі. Здобув перше місце на конкурсі 1912 року.[16]
  • Відбудова Народного театру у Варшаві після пожежі. Проект, обраний на конкурсі, реалізовувався у 19211924 роках. Будівлю пристосовано до нових вимог пожежної безпеки. Кількість місць було збільшено з 800 до 1000, виконано нове оздоблення інтер'єрів. Збережено первісний вигляд головного фасаду, створено два вхідні вестибюлі від площі Театральної і від вулиці Вежбової. Майже вдвічі збільшено розмір сцени, а в її конструкціях використання займистих матеріалів зведено до мінімуму. Добудовано додаткові приміщення гардеробів і складів декорацій.[17]
  • Проект Міського театру у Лодзі у спрощених формах класицизму. Створений 1924 року, мав постати на місці парку ім. Монюшка, напроти вокзалу Лодзь-фабрична. Розпочато лише земляні роботи, але через брак коштів будівництво припинено.[18] За іншими даними проект походив із 1923 року.[19]
  • Перебудова старих російських казарм на вулиці Нововєйській у Варшаві на будинок Міністерства військових справ (1923).[20]
  • Проект кафедрального костелу в Катовіцах. Отримав почесну згадку журі на конкурсі у квітні 1925 року.[21]
  • Проект «Дому репрезентаційного» у Лодзі. Динамічний модерністичний об'єкт із сильними вертикальними акцентами. Здобув перше місце на конкурсі 1927 року. Мав бути продовженням будинку магістрату. Не був реалізований.[18]
  • Третє місце на конкурсі проектів будинку Міністерства закордонних справ Польщі у Варшаві (1929).[22]
  • Головний вокзал на алеях Єрусалимських у Варшаві. Збудований за конкурсним проектом від 1929 року, де був відзначений премією. Знищений під час Другої світової війни.[23]
  • Житлові будинки для підофіцерів у місцевості «Прага» у Варшаві (1930).[24]
  • Проект храму Провидіння Господнього у Варшаві на другому (закритому) конкурсі на цей костел, що проводився 1931 року.[25] Французький журнал L'Architecture d'aujourd'hui № 5 за 1932 рік опублікував 4 ілюстрації проекту.[26]
  • Вілла Густава Вертгайма на Крулевській Гурі в Констанціні (1933).[27]
  • Дім Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Проект обрано 1933 року на закритому конкурсі.[28] Мешканцями Варшави прозваний «Домом без граней» (пол. Dom bez Kantów).[29]
  • Проект Музею землі поморської на вулиці Грудзьондзькій у Торуні. Створений для закритого конкурсу 1935 року. Через зміну локалізації конкурс однак не відбувся.[30]
  • Костел святого Станіслава Єпископа в селі Пусткув-Оседле. Проект 1938 року, реалізований до лютого 1939. Співавтор Здислав Монченський.[31]
  • Будинок Інституту хімічних досліджень Варшавської політехніки.[32]
  • Серія будинків у Варшаві на вулицях Торговій, Ратушовій, Ягеллонській.[33]

ПриміткиРедагувати

  1. Dwudziestopięciolecie działalności Towarzystwa Opieki nad Zabytkami Przeszłości // Architektura i Budownicwo. — 1934. — № 3. — S. 92.
  2. Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 224.
  3. Architekt. — 1906. — № 11. — S. 259.
  4. Stifelman H. Piąta wystawa doroczna w Tow. Zachęty do Sztuk Pięknych // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  5. Rozstrzygnięcie konkursu na polichromię kościoła w Kamieńcu Podolskim // Architekt. — 1912. — № 10. — S. 110.
  6. Konkurs na projekt zadrzewienia miasta-ogrodu Ząbki pod Warszawą // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 133; Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1912. — № 51. — S. 686.
  7. Architekt. — 1923. — № 3. — S. 27.
  8. Dolistowska M. Konkurs na kościół Św. Rocha w Białymstoku. Idea świątyni i projekty jej realizacji a główne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej // Architecturae et Artibus. — 2016. — № 2 (28). — S. 18. — ISSN 2080-9638.
  9. Konkurs na projekt gmachu Państwowej Szkoły Rzemieślniczo-Przemysłowej i Dokształcającej Szkoły Przemysłowej w Poznaniu // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 4. — S. 101.
  10. Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 67.
  11. Sprawozdanie z działalności… — S. 219.
  12. Monitor Polski. — 1935. — № 257. — Poz. 305.
  13. Rozstrzygnięcie konkursu na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 3. — S. 50; Konkurs na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 58, 64, tabl. 9.
  14. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 70; Architekt. — 1910. — № 5. — Tabl. 15; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5.
  15. Rozstrzygnięcie konkursu na parcelacyę majątku hr. Adama Ronikiera «Ząbki» pod Warszawą // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  16. Konkursy // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 43; Korespondencja // Kurjer Warszawski. — 11 kwietnia 1912. — № 100. — S. 3; J. W. (i Tadeusz Rostworowski) Wilno (wrażenia) // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 177.
  17. Teatr Narodowy w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2. — S. 3—14.
  18. а б Przybylski Czesław // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 143—145. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  19. Projekty budowli // Architekt. — 1923. — № 4. — Dodatek do zeszytu IV. 1923.
  20. Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 16—17; Woźnicki S. Architektura wojskowa. Z powodu wystawy piętnastolecia budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 294; Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 329.
  21. Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 8-9. — S. 246; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 6, 32—35.
  22. Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 278.
  23. Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 5; Wynik konkursu na projekt dworca Głównego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 118; Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 5. — S. 160.
  24. Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 367.
  25. Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 65, 69, 81—84, 127.
  26. Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 11. — S. 364.
  27. Jaroszewski T. Piękne dzielnice. Uwagi o architekturze luksusowej w Warszawie w latach trzydziestych XX w. // Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 40. — ISSN 0239-3549.
  28. Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65—67.
  29. Domy z warszawskiego słownika // Stolica. — 2 kwietnia 1967. — № 14 (1008). — S. 3.
  30. Chmielarska B. Między tradycją a nowoczesnością. O niektórych budowlach publicznych międzywojennego Torunia // Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 51—52. — ISSN 0239-3549.
  31. Białkiewicz A. Architektura sakralna na obrzeżach modernizmu // Teka Komisji Architektury, Urbanistyki i Studiów Krajobrazowych. — 2008. — T. 4B. — S. 34—35. — ISSN 1895-3980.
  32. Krzyżakowa K. Rozwój… — S. 5.
  33. Działalność… — S. 44, 46.

ДжерелаРедагувати

  • Prof. inż. Czesław Piotr Przybylski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 169.
  • Piłatowicz J. Czesław Przybylski (1880–1936) // Sylwetki profesorów Politechniki Warszawskiej. — Warszawa: Pracownia Historyczna BGPW, 1989. — № 62.