Чернітка чорногорла

вид птахів
Чернітка чорногорла
Чорногорла чернітка (північний підвид M. m. miniatus)
Чорногорла чернітка (північний підвид M. m. miniatus)
Чорногорла чернітка (південний підвид M. m. aurantiacus)
Чорногорла чернітка (південний підвид M. m. aurantiacus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Чернітка (Myioborus)
Вид: Чернітка чорногорла
Myioborus miniatus
(Swainson, 1827)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(див. текст)

Посилання
Вікісховище: Myioborus miniatus
Віківиди: Myioborus miniatus
ITIS: 178985
МСОП: 22721898
NCBI: 182939

Чернітка чорногорла[2] (Myioborus miniatus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.

Опис

ред.
 
Пташеня чорногорлої чернітки (підвид M. m. aurantiacus)

Довжина птаха становить 13-13,5 см, вага 9,5 г. Довжина крила самця становить 5,8—6,7 см, довжина крила самиці 5,8-6,5 см. Голова і верхня частина тіла темно-сірі. Обличчя, горло, крила, хвіст, дзьоб і лапи чорні. Нижня частина тіла різниться в залежності від підвиду: у північних підвидів вона яскраво-червона, а у південних підвидів вона жовта з оранжевим відтінком. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла в молодих птахів сіра, а нижня частина тіла — пістрява, коричнювата.

Підвиди

ред.

Виділяють дванадцять підвидів:[3]

Поширення і екологія

ред.

Чорногорлі чернітки поширені від Мексики до Болівії. загалом вид є осілим, однак спостерігається вертикальна міграція. Північний підвид також мігрує до США, на південний схід Аризони і паіденний захід Нью-Мексико. В Мексиці і на півночі Центральної Америки птахи живуть у вологих гірських соснових і дубових лісах, а також в хмарних тропічних лісах на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря. в Коста-Риці птахи живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 700 до 2000, іноді до 3000 м над рівнем моря. в Південній Америці птахи жувать в гірських лісах Анд, а також в тепуях.

Розмноження

ред.

Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, розміщується в нижньому ярусі лісу і на землі. В кладці 2-3 яйця. Сезон розмноження залежить від широти: в Коста-Риці він триває з квітня по травень, а в Колумбії з грудня по липень. Інкубаційний період триває 13-15 днів. пташенята покриваються пір'ям через 12-14 днів.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Myioborus miniatus. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела

ред.