Чеповецький Юхим Петрович
| Чеповецький Юхим Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
9 серпня 1919 Київ | |||
| Помер |
6 серпня 2014 (94 роки) Чикаго, США | |||
| Громадянство |
 СРСР→  США | |||
| Діяльність | письменник, драматург, сценарист, дитячий письменник, поет, літературний критик | |||
| Сфера роботи | дитяча література[1], satirical literatured[1], поезія[1], драма[1], кіносценаристикаd[1] і літературна критика[1] | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | прозаїк, поет, драматург, сценарист | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди |
 | |||
| Сайт: chepovetski.com | ||||
|
| ||||
Чеповецький Юхим Петрович — радянський, український письменник, драматург, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1994)[2].
Життєпис ред.
Народився 9 серпня 1919 р. в Києві в родині службовця. Навчався у Київському педінституті.
Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького у Москві (1959). Його вчителями були Самуїл Якович Маршак, Лев Абрамович Кассиль та Михайло Аркадійович Свєтлов.
У роки Другої світової війни працював у НКВС, керував Будинком культури НКВС.
Автор понад тридцяти книг, ряду лібрето для музичних комедій, багатьох збірок віршів, казок («Веселі пригоди Мицика і Кицика», «Пригоди шахового солдата Пєшкіна», «Непоседа, Мякиш и Нетак»…) і п'єс для дітей та юнацтва, а також сценаріїв для мультиплікаційних фільмів[3].
Був членом Спілки письменників України. Серед його учнів актор Леонід Семенович Каневський та журналіст Матвій Юрійович Ганапольський.
Фільмографія ред.
Автор тексту до мультфільмів «Три Івани», «Дуже давня казка» (1982), і віршів до пісень у м/ф «Пригоди капітана Врунгеля» (1976—1979) та «Сонечко і снігові чоловічки» (1985);
Автор сценаріїв мультфільмів:
- «Непосида, М'якуш та Нетак» (1963),
- «Івасик-Телесик» (1968),
- «Зустріч, яка не відбулася» (1971),
- «Чарівник Ох» (1971),
- «Пригоди капітана Врунгеля» (1976—1979)
- «Найголовніший горобець» (1977),
- «Кошеня» (1979),
- «Лис і дрізд» (1982),
- «Лікар Айболить» (1984—2014, у співавт.) та ін.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ Указ Президента України № 393/94 від 13 липня 1994 року "Про присвоєння почесних звань України працівникам культурно-освітніх закладів. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
- ↑ [Юхим Петрович Чеповецький. Біографія (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016. Юхим Петрович Чеповецький. Біографія (рос.)]
Література ред.
- Письменники Радянської України.— К., 1970. — С. 467.
Посилання ред.
- http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=1414 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]