Ченг або османська арфа (перс. چنگ ‎; «чанг») — струнний музичний інструмент. Один з найпопулярніших музичних інструментів Ірану, особливо в епоху Сасанідської династії. Був популярний в Оттоманській імперії до другої половини XVII століття. Також поширений у Китаї, Туреччині, Вірменії, Азербайджані та Центральній Азії. В основному на ньому грають жінки.

Ченг
Класифікаціяструнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса322.12
(кутова відкрита арфа)
Подібні інструментиарфа
CMNS: Ченг у Вікісховищі

Історичні відомості

ред.
 
Ченг на марці Азербайджану

Попередницею перської та османської арф найімовірніше був інструмент, відображений на античній ассирійській глиняній табличці, хоча подібний музичний інструмент також зображено серед малюнків стародавніх єгиптян.

У результаті археологічних розкопок, які проводилися недалеко від античного міста Кавказької Албанії Барда, в селі Шатирли, на території нинішнього Азербайджану були знайдені керамічний посуд, який датується IVIII століттям до нашої ери, зі зображенням жінки, що грає на ченгу. Ці знахідки є пам'ятками місцевої матеріальної культури. Доктор Фарук Сумер, який відомий своїми дослідженнями в галузі музики тюркських народів, у статті «Музика і танці стародавніх тюрків» писав: «Серед культурних пам'яток, знайдених під час розкопок на алтайських курганах, найбільший інтерес становлять два ченга. Вони були віднесені до 250500 років до нашої ери».[1] До XIX століття він повністю вийшов з ужитку в азербайджанській музиці.

Етимологія

ред.

Назва інструменту — «ченг» походить від перс. چنگ чанг і пов'язане зі значенням «тримати», «хапати».

У вірменській етимології «ченг» вірм. Չանգ може бути перекладено як «кіготь».

Будова

ред.

За своєю будовою ченг — дугоподібний, довгастий догори музичний інструмент, типу арфи. На зовнішню лицьову частину корпусу натягується шкіра осетра, а до нижньої частини прикріплюється шатка, довгастої форми, на якій своєю чергою розташовуються кілочки. Струни ченга одним кінцем закріплюються на металевих петлях, які знаходяться на шкіряній частини корпусу, а іншим кінцем намотуються на дерев'яні кілочки.[2]

Виконання

ред.

Грають на ченгу сидячи, як і на арфі, пальцями правої та лівої рук.

Примітки

ред.
  1. Меджнун Керимов, кандидат искусствоведения: «Мугам и древние музыкальные инструменты». Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
  2. Строение ченга. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 19 червня 2018.