Частковичі
Частковичі (пол. Cząstkowice) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Розвинниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 465 осіб (2011[1]).
| Село
|
Розташування ред.
Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 2 км на захід від адміністративного центру ґміни Розвинниці, 12 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 42 км на схід від воєводського центру Ряшева. Лежить над річкою Молочкою — правою притокою Віслоку.
Історія ред.
Село згадується в податковому реєстрі 1508 р. — у володінні Івана Плачека.[2]
За податковим реєстром 1515 р. — у володінні Дершняка, були 8 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі, млин, корчма і піп[3] (отже, вже тоді в селі була церква).
За податковим реєстром 1589 р. село належало Плачкову, було 5 ланів (коло 225 га) оброблюваної землі, 1 загородник із земельною ділянкою та 6 без неї, 1 коморник з тягловою худобою і 6 без неї.[4] До 1772 року Частковичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Частковичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії. Українці-грекокатолики належали до парафії Полнятичі Порохницького деканату Перемишльської єпархії.[5]
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Частковичі разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. За переписом 30 вересня 1921 р. в селі були 486 жителів, з них 300 були греко-католиками, 172 — римо-католиками, а 14 — юдеями. Частковичі входили до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 620 мешканців, з них 360 українців, 250 поляків і 10 євреїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці Часткович утратили розмовну українську мову, хоча їх більшість ще зберігала греко-католицьку віру й усвідомлення свої національності.[6] Українці-грекокатолики належали до парафії Полнятичі Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (218 осіб — 53 родини)[7]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[8].
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 239 | 56 | 162 | 21 |
| Жінки | 226 | 42 | 136 | 48 |
| Разом | 465 | 98 | 298 | 69 |
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 108. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 17. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Cząstkowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 777. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 31 березня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |