Чайкине (Новгород-Сіверський район)

село в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (Україна)

Ча́йкине — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 296 осіб. Від 2020 орган місцевого самоврядування — Новгород-Сіверська міська рада.

село Чайкине
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030780087324
Облікова картка Чайкине 
Основні дані
Засноване 1750
Населення 296
Площа 0,52 км²
Густота населення 569,23 осіб/км²
Поштовий індекс 16014
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°10′03″ пн. ш. 32°59′47″ сх. д. / 52.16750° пн. ш. 32.99639° сх. д. / 52.16750; 32.99639Координати: 52°10′03″ пн. ш. 32°59′47″ сх. д. / 52.16750° пн. ш. 32.99639° сх. д. / 52.16750; 32.99639
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Чайкине. Карта розташування: Україна
Чайкине
Чайкине
Чайкине. Карта розташування: Чернігівська область
Чайкине
Чайкине
Мапа
Мапа

Історія ред.

В кінці серпня — на початку вересня 1942 року нацистські окупанти спалили 234 двори села Чайкине, загинуло 4 жителі.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[2].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 261 особа, з яких 112 чоловіків та 149 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 296 осіб[4].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 62,50 %
російська 37,50 %

Визначні місця ред.

На в'їзді в село встановлений пам'ятний знак, напис на якому свідчить: «с. Чайкине батьківщина Президента України Л. Д. Кучми»[6]. Крім того в селі знаходиться вулиця, що носить ім'я Леоніда Кучми[7]. Також в селі знаходиться пам'ятник воїнам Червоної армії, що загинули у Другій Світовій війні і великий православний собор, споруджений під час президентства Леоніда Кучми[8].

У липні 2004 в селі після спільного саміту побували Леонід Кучма і Володимир Путін.

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Село Чайкино. Батьківщина Леоніда Кучми, придорожній камінь / Чернігівська область / : фотографії України. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 12 грудня 2010.
  7. Регіони України та їх склад[недоступне посилання з червня 2019]
  8. Село Чайкине. Собор / Чернігівська область / : фотографії України. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 12 грудня 2010.

Література ред.

  • Воїнов, С. С. Село Чайкине / С. С. Воїнов. — Чернігів: Деснянська правда, 1998. — 84 с.

Посилання ред.