Вікіпедія

Цюхів

(Перенаправлено з Цюхів Діл)

Цю́хів, або Цю́хів Діл, Цю́хів Верх (пол. Ciuchowy Dział, Ciuch)[1]  — гора в Українських Карпатах, найвища точка Цюхового хребта та Орівської скиби. Висота гори становить 939,4 м над рівнем моря (за іншими даними — 942 м або 931 м). Розташована за 5 км від найближчого до гори села Орів, Дрогобицького району Львівської області. З північного боку вершина гори не заліснена, тому в світлу погоду з неї відкривається панорама найближчих гір, а також міст Трускавець, Борислав, Дрогобич і навіть Львів.

Цюхів
Цюхів Діл, Цюхів Верх
Вид на Цюхів згори
Вид на Цюхів згори
Вид на Цюхів згори
49°13′8″ пн. ш. 23°25′53″ сх. д. / 49.21889° пн. ш. 23.43139° сх. д. / 49.21889; 23.43139
Країна  Україна
Регіон Львівська область,
Дрогобицький район
Система Орівська скиба, Сколівські Бескиди (Українські Карпати)
Тип тектонічний, ерозійно-денудаційний
Висота 939,4 м
Висота відносна 347 м
Ізоляція 12,3 км → Щавина (1036 м)
Перше сходження Невідомо
Маршрут із селища міського типу Східниця та із села Орів, також прокладений веломаршрут з міста Борислав та від фортеці Тустань, що у селі Урич; з м. Трускавець (місцевість Боберня) через гору Бобовище
Цюхів. Карта розташування: Львівська область
Цюхів
Цюхів
Цюхів (Львівська область)
Мапа

Географія

ред.

Флора і топографія

ред.

Схили гори та здебільшого й сама вершина вкриті ялицево-буковими лісами. В цих лісах ростуть зазвичай хвойні дерева: ялини, ялиці, сосни, а також інші нехвойні листяні дерева: граби й буки. Північна частина вершини безліса приблизно на 500 м вниз по схилу. Форма гори має досить плоский вигляд та слабо виражену поясність через низьку висоту, тому фактичний перехід від схилів хребта до вершини є плавним і не має чітко окреслених меж. В цілому, гора є типовою для низькогірних Сколівських Бескидів, нижчих за 1000 м.

Кліматичні умови

ред.

Відповідно до висоти гори (приблизно 940 м) погодні умови на вершині є виразнішими ніж на сусідніх нижчих вершинах та в долинах. Середня річна кількість опадів складає до 900 мм. Температурна різниця гори з найближчими містами, наприклад, Бориславом чи Трускавцем може становити до 6 °C.[2] Наприкінці осені тут утворюється перший сніговий покрив. Протягом зими на горі випадає багато снігу (в середньому до 30 см), проте через притаманні регіону перепади температур та мінливість погоди сніг на вершині може танути, а згодом знову випадати. Так загалом триває до другої-третьої декади квітня, коли сніг кінцево сходить з вершини. У міру наближення літа денна температура на горі починає перевищувати 15 °C.

У весняний, літній та осінній періоди на горі впадає багато дощів. Також визначальним є фактор вітру, швидкість якого нерідко досягає 30 — 50 км/год з поривами до 60 км/год і навіть більше. Взимку на вершині можуть траплятися хуртовини.

Походження назви

ред.

Оскільки гора є найвищою в місцевості села Орів, то й увага цій горі приділялась належна. Вважається, що топонім «Цюхів» походить від імені дідича Цюха, що володів полонинами на схилах гори. Таким чином, до сих пір лісові галявини, що знаходяться в цій частині села мають назву «Цюхові кітлини». Про пана Цюха, в честь якого була названа гора, складено багато місцевих переказів та легенд, що відображає вкрай важливу сутність цієї особистості в історії краю.

Відпочинок і туризм

ред.

Польський період

ред.

Туристичний інтерес до вершини виникав ще за часів Австро-Угорщини, коли планувалося побудувати канатну дорогу від Трускавця до Цюхова. Однак розвиток туристичної інфраструктури розпочався у 1930 році, коли Польське Татранське Товариство (ПТТ) відкрило свій перший притулок в Орові, на східних безлісних схилах Цюхового хребта (приблизно 800 м н. р. м.)[3]. У 1935 році орівський притулок закрили, оскільки було побудовано новий, більший притулок прямо під вершиною, на південному схилі гори (близько 900 м н. р. м.)[4]. Притулок мав доступ до телефонної лінії, водопроводу, а також обладнані ванні кімнати, душові та туалети. Ще взимку 1935/1936 року в шале була відкрита лижна школа. У будівлі також розміщувалася філія Державного метеорологічного інституту[5]. Під час Другої світової війни притулок було зруйновано[5].

Сьогодення

ред.

Через свою доступність та відносно легку складність для сходжень, Цюхів є популярною вершиною в регіоні серед туристів.

Влітку 2022 року на горі спорудили 15-ти метрову оглядову вежу, яка стала «візитною карткою» гори і є частиною проєкту розвитку туристичної інфраструктури Карпат Дрогобиччини «Велобескиди». Також за 300 метрів від вершини розташований готель «Карпатські полонини»[6].

Маршрути до вершини

ред.

Вказані шляхи є частиною проєкту «Велобескиди»[7] і проходять через гору.

  1. «Цюхів Діл» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх, пішохідний та велосипедний маршрут, загальна протяжність — 6,34 км)
  2. «Ядвігін тракт» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх — фортеця Тустань, пішохідний та велосипедний маршрут, загальна протяжність — 10,65 км)
  3. «Золота баня» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх — джерело №6 у Східниці, пішохідний та велосипедний маршрут, загальна протяжність — 11,81 км)
  4. «Соляний шлях» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх — Трускавець, пішохідний маршрут, загальна протяжність — 20,2 км)

Інші маршрути:

  1. Туристичний шлях 5050 «Карпатські полонини — Тустань»[8] (Готель «Карпатські полонини» (Цюхів Верх) — фортеця Тустань, пішохідний маршрут, загальна протяжність — 9,9 км)

Зображення

ред.
  •  
    Цюхів узимку
  •  
    Вигляд з вежі на схід
  •  
    Велосипедний шлях до вершини
  •  
    Вежа на Цюхові
  •  
    Перший притулок в с. Орів
  •  
    Відкриття нового притулку (грудень 1935 р.)

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Стаття польської Вікіпедії про Цюхів.
  2. ↑ Погода на Цюхів Ділі (точний режим Meteoblue).
  3. ↑ Stanisław Faecher (red.), Informacyjny kalendarz narciarski na sezon 1932–1933, rok V, Kraków: Polski Związek Narciarski, 1932, s. 95 (pol.).
  4. ↑ Stanisław Faecher (red.), Informacyjny kalendarz narciarski na sezon 1935–1936, rok VIII, Kraków: Polski Związek Narciarski, 1935, s. 135 (pol.).
  5. ↑ а б Ryszard Bogdziewicz, Schroniska karpackie od Beskidu Śląskiego do Czarnohory w latach 1874–1945, wyd. I, Lublin: Drukarnia i Wydawnictwo Akademickie WSSP im. Wincentego Pola, 2012, s. 216 (pol.).
  6. ↑ Готель «Карпатські полонини». Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  7. ↑ Маршрути «Велобескидів».
  8. ↑ Туристичний шлях 5050.

Посилання

ред.

Джерела

ред.
  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про гірську вершину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цюхів&oldid=44177252