О́рівська ски́ба — геологічна структура скибової зони бескидської низько- і середньогірної зовнішньої зони Карпат, сформованої як насуви на Передкарпатський прогин. Розташована на північному сході Верхньодністровських Бескидів і орографічно відповідає Орівській групі низькогірних хребтів.

Скибова зона складається із відмежованих регіональними розломами та насунутих одна на одну своєрідних структур — скиб, які простягаються по всьому північному схилу Карпат і утворюють гірські хребти. Утворені скибами крейдового і палеогенового тонкоритмічного алеврито-пісковикового флішу.

Орівська скиба в будові має дві луски: північну (власне Орівську) та південну.

Найвища точка Орівської скиби — гора Цюхів Діл (939,4 м). Умовно починається від Бухівського (Східницького) перевалу і сягає р. Стрий (р-н. села Розгірче). Ширина не перевищує 1,5–2,0 км.

Назва походить від села Орів. Місцеве населення називає хребет — «Діл», «Орівський Діл».

Етимологія назви: можливо, похідне від «вододіл».

Література

ред.
  • Бубняк І., Бубняк А., Віхоть Ю. та ін. Тріщинуватість гірських порід флішового комплексу Українських Карпат в межиріччі Опору та Орави та її тектонічне значення // Геодинаміка. 2007. № 6. С. 4–10.
  • Баженов М.Л., Буртман В.С. Структурные дуги Альпийского пояса Карпаты–Кавказ–Памир. М.: Наука, 1990. 167 с.
  • Геоморфологія Скибових Карпат / Я. С. Кравчук. — Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2005. — 191 с. — (Рельєф України). — ISBN 966-613-418-7

Див. також

ред.

Посилання

ред.