Цюрупа Павло Андрійович
Павло́ Андрі́йович Цюру́па (18 серпня 1927 — 30 грудня 2010) — радянський державний діяч, кандидат економічних наук, заслужений працівник транспорту України, почесний працівник морського флоту, багаторічний працівник Чорноморського морського пароплавства, 58-й мер міста Одеси. Почесний громадянин міста Одеси, Нового Орлеана та Чикаго.
| Павло Андрійович Цюрупа | ||
| ||
|---|---|---|
| 1962 — 1964 | ||
| Попередник: | Олександр Коваленко | |
| Наступник: | Володимир Шурко | |
| Народження: |
18 серпня 1927 Одеса, Українська СРР, СРСР | |
| Смерть: |
30 грудня 2010 (83 роки) Одеса, Україна | |
| Країна: |
 СРСР →  Україна | |
| Освіта: | Одеський інститут інженерів морського флоту, Академія зовнішньої торгівлі СРСР | |
| Ступінь: | кандидат економічних наук | |
| Нагороди: |
| |
Біографія ред.
| Депутат Одеської міської ради | |||
|---|---|---|---|
| 1962 | — | 1962 | |
Павло Андрійович Цюрупа народився 18 серпня 1927 року. Випускник Одеського інституту інженерів морського флоту.
Трудову діяльність розпочав у Чорноморському морському пароплавстві у якості заступника керівника пароплавства. У ті часи відповідав за берегову інфраструктуру усього півдня Радянського Союзу[1], зокрема, Туапсе, Сочі, Поті, Батумі[2]. Також керував та відповідав за роботу морських портів на Азовському та Чорному морі. На той час пароплавство швидко розвивалося: кількість флоту швидко збільшувалася, будувалися та розвивалися порти, будувалися заводи, помешкання, клуби тощо.
У 1962 році був обраний депутатом Одеської міської ради та годом його було обрано головою виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих. У свої 35 років, моряк розробив у місті велику будівельну індустрію. За роки його управління містом поліпшилася газифікація, поліпшилося забезпечення міста питною водою, було укріплено узбережжя, озеленено вулиці та морські схили, було закладено нові парки та сквери, а також мікрорайони.[1] Зокрема, почалася забудова Аркадії та Селища Котовського[2]. Намагався змінити методи керівництва містом, але так і не зміг. Саме через це він через два роки подав у відставку.
Через кілька місяців після відставки повернувся до ЧМП. Згодом його було звільнено з посад члена виконавчого комітету міської ради. Згодом, Цюрупа поступив на факультет економістів-міжнародників Академії зовнішньої торгівлі СРСР[ru]. Міністерство морського флоту СРСР[ru] рекомендувало Павла Андрійовича на навчання, для роботи в ООН, у департамент, який мав займався розвитком промисловості у країнах третього світу. Однак, пост, який мав зайняти Цюрупа було віддано Югославії. Але міністерство відправила Павла в Єгипет, який на той час знаходився, майже, у стані війни. Там Павло Андрійович провів три роки.
У 1974 році Цюрупа повернувся до Одеси, до ЧМП. Під його керівництвом було засновано контейнерне виробництво в Іллічівську (нині — Чорноморськ). А вже у 1978 році його було командировано у Сполучені Штати Америки, де Павло Андрійович здобув посаду голови представництва морських представництв країни, а також заступником голови «Amtorg Trading Corporation». СРСР на той час були необхідні великі поставки зерна, які Цюрупа мав забезпечувати, але через ввід радянських військ в Афганістан американці оголосили бойкот «країні Рад». Однак, Павлу Андрійовичу вдалося домовитися про поставки зерна. Саме через це Цюрупа отримав звання почесного громадянина міст Нового Орлеана, Чикаго, а також звання почесного капітану порту Нового Орлеану[en].
У 1982 році Цюрупа знову повернувся в Одесу, де очолив Всесоюзний інститут підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів Міністерства морського флоту. А через п'ять років пішов на пенсію.[1]
У 1984 році захистив дисертацію на здобуття науковго ступеня кандидата економічних наук.
Рішенням Одеської міської ради від 15 липня 2005 року Павлу Андрійовичу було присвоєно звання «Почесного громадянина Одеси».[2]
П. А. Цюрупа помер 30 грудня 2010 року в м. Одеса.
Нагороди ред.
- Ордени Трудового Червоного Прапора (2), Дружби народів.
- Медалі.
- Почесне звання «Заслужений працівник транспорту України»
- Премія Ради МІністрів СРСР.
Примітки ред.
- ↑ а б в Цюрупа Павел Андреевич // Одеський національний морський університет. — Київ : Логос Україна, 2010. (рос.)
- ↑ а б в Павел Андреевич Цюрупа. misto.odessa.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
Посилання ред.
- Павел Андреевич Цюрупа. misto.odessa.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
- Книги Павла Цюрупи [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті biblus.ru (рос.)
- Герой ушедшего времени/ Вячеслав Слисарчук // http://vslisarchuk.od.ua/ru/content/geroy-ushedshego-vremeni [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
Література та джерела ред.
- Цюрупа Павел Андреевич // Одеський національний морський університет. — Київ : Логос Україна, 2010. (рос.)