Шурко Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Шурко (29 червня 1926(19260629), місто Антрацит, тепер Луганської області — 15 квітня 1995, місто Одеса) — український радянський діяч, промисловець, голова виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.

Шурко Володимир Михайлович
Народився 29 червня 1926(1926-06-29)
м. Антрацит, УРСР, СРСР
Помер 15 квітня 1995(1995-04-15) (68 років)
м.Одеса, Україна
Поховання Друге християнське кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Національність росіянин
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Фінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd
Посада голова виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих
Партія КПРС
Нагороди Орден Жовтневої Революції

Біографія ред.

Народився в родині робітника 29 червня 1926 року на Луганщині.

З 1941 року працював клепальником, майстром, старшим інженером-технологом, заступником начальника, начальником цеху, начальником відділу, заступником директора авіаційного підприємства у місті Комсомольську-на-Амурі Хабаровського краю РРФСР.

Без відриву від виробництва закінчив машинобудівний технікум. Згодом без відриву від виробництва закінчив Московський фінансово-економічний інститут.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1960—1962 роках працював директором заводу підйомно-транспортного обладнання у місті Комсомольську-на-Амурі Хабаровського раднаргоспу РРФСР.

У 1962—1966 роках був заступником директора, директором Воронезького верстатобудівного заводу РРФСР.

У 1966—1969 роках — директор Одеського заводу радіально-свердлильних верстатів.

У 1969—1977 роках працював головою виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих.

У період його керівництва містом в Одесі активно розвивалося будівництво житлових масивів «Черемушки», Таїровського, селища Котовського та їх інфраструктури, був введений в експлуатацію Палац спорту, завершено формування дендро-парку Перемоги.

У червні 1977 року знятий з посади голови виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та виведений із складу членів бюро Одеського міського комітету КПУ «як такий, що скомпроментував себе».

З 1977 року працював в системі Міністерства харчової промисловості СРСР.

Згодом був директором Одеського заводу продовольчого машинобудування («Продмаш»).

Помер 15 квітня 1995 року в місті Одесі. Похований на 2-му християнському кладовищі.

Нагороди ред.

Джерела ред.