Црноєвичі або Чорноєвичі, Черноєвичі (чорн. Црнојевићи (на чорногорській кирилиці) серб. Црнојевићи) — сербська та чорногорська династія, що правила в середньовічній державі Зета на території сучасної Чорногорії.

Црноєвичі
{{{володіння}}}
Країна: Сербська імперія (1326-1371); Зета (1371 - 1421), (1459 - 1496); Венеційська республіка; Сербська деспотовина (1421-1459); Османська імперія (1515-1530)
Засновник: Георгій
Останній правитель: Георгій V (1515)
Рік заснування: до 1326
Рік зникнення: 1530
Національність: чорногорці

Спочатку представники цього роду боролися з Балшичами які володарювали в Зеті, а в XIV-XV століттях самі встали на чолі цього князівства. З другої половини XV століття Црноєвичі грають ключову роль у виживанні Зети під османським натиском.

Нащадки Чорноєвичів жили в Угорщині та Венеції до середини XVII століття.

Питання про те, чи належав народжений неподалік від Цетинє патріарх Сербської православної церкви Арсеній ІІІ Черноєвич (1633-1706) до роду Црноєвичів, досі остаточно не з'ясоване. Це ж відноситься і до сербських родин Црноєвичів нового часу, наприклад, до сербського генерала Семена Црноєвича, дочка якого була заміжня за сенатором Російської імперії І.М. Муравйовим-Апостолом.

Прапор Црноєвичів

Найважливіші представники ред.

Посилання ред.