Джурадж IV Црноєвич

Джурадж IV (*Ђурађ Црноjeвић, д/н —1514) — князь Зети у 1490—1496 роках.

Джурадж IV
Народився	невідомо Зета, Сербія
Помер	1514 Анатолія
Національність	чорногорець
Знання мов	сербська
Титул	князь
Термін	1490—1496 роки
Попередник	Іван I
Наступник	Стефан II
Конфесія	православ'я
Рід	Црноєвичі
Батько	Іван I
Мати	Гойслава Аріаніт
Брати, сестри	Skenderbeg Crnojevićd
У шлюбі з	Олена Мусакія-Топі Елізабет Еріцо
Діти	2 сина
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Црноєвичів. Син Івана I, князя Зети, та албанської княгині Гойслави Аріаніт. Здобув гарну освіту, знання з астрономії, математики, геометрії. В останні роки (1480-ті) панування Івана I заміняв його в управлінні.

У 1490 році після смерті батька стає князем Зети, але прийняв титул герцога. Присягнув на вірність османському султану. Того ж року оженився на родичці венеційського намісника Котора. Основну увагу приділяв поширенню культурних знань, зокрема було засновано першу друкарню в Зеті. На ній між 1493 та 1496 роками було надруковано 5 церковних книг.

У 1496 році, коли почав формувати антиосманську коаліцію, османи вдерлися до князівства. Під тиском ворога Джурадж IV вимушений був залишити державу й перебратися до Венеції. Владу успадкував його брат Стефан. Звертався по допомогу до короля Франції, Папи Римського з проханням допомогти повернути трон, але марно. У 1497 році був заарештований в Венеції за звинуваченням у співпраці з османами. Лише у 1498 році вийшов на волю.

На початку 1500 року на запрошення Феріз-бея перебрався до Скутарі. Потім у Стамбулі від Баязида II отримав маєток (тімар) в Анатолії і став османським сипахом. Помер тут у 1514 році.

Джерела

• Ердељановић Ј. (1978). Стара Црна Гора. Славољубље, Београд.
• Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. p. 603.