Цибуля-трибулька

Цибуля-трибулька
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина:	Цибулеві (Allioideae)
Рід:	Цибуля (Allium)
Вид:	Цибуля-трибулька (A. schoenoprasum)
Біноміальна назва
	Allium schoenoprasum; L., 1753
Синоніми
	Список Cepa schoenoprasa (L.) Moench ; Ascalonicum schoenoprasum (L.) P.Renault ; Allium gredense Rivas Goday ; Porrum schoenoprasum (L.) Schur ; Schoenoprasum vulgare Fourr. ; Allium sibiricum L. ; Allium palustre Chaix ; Allium tenuifolium Salisb. ; Allium foliosum Clairv. ex DC. ; Allium acutum Spreng. ; Allium tenuifolium Pohl ; Cepa tenuifolia (Salisb.) Gray ; Allium reflexum F.Dietr. ; Allium riparium Opiz ; Allium carneum Schult. & Schult.f. ; Allium alpinum (DC.) Hegetschw. ; Allium broteri Kunth ; Allium punctulatum Schltdl. ; Porrum sibiricum (L.) Schur ; Allium buhseanum Regel ; Allium raddeanum Regel ; Allium purpurascens Losa ; Allium idzuense H.Hara ; Allium udinicum Antsupova ; Allium ubinicum Kotukhov ;

Цибу́ля-трибу́лька^[2] (Allium schoenoprasum L.) — багаторічна рослина роду цибуля підродини цибулевих. Має тонкі шилоподібні трубчаті листки.

Назви

Українські

Цибу́ля-трибу́лька^[2]
Лук зрізованець^[2]
Трибу́лька^[2]
Цибу́ля скорода́^[2]
Часни́к по́ровий^[2]
Чісник зрізованець^[2]
Зрі́зова́нець^[2]
Ката(и)ни́ця^[2]
Лук-цибуль^[2]
Орішець^[2]
По́різі^[2]
Прирі́з^[2]
Різанка^[2]
Скорода^[2]
Требу́лька^[2]
Трембу́лька^[2]
Тримбу́лька^[2]
Тримбу́х^[2]
Часни́к за́ячий^[2]

Інші

Шнітт (нім. Schnittlauch; рос. шни́тт-лук)

Опис

На заплавних луках, по долинах річок у травні — липні рожевіють кулясті парасольки суцвіть дикої цибулі — скороди, або різанця. Маленькі квіточки її мають по шість пелюстків, шість тичинок і одній маточці. Тонкі світло-зелені блискучі листки — пір'я цибулі, зрізані, відростають по декілька разів на літо.

Галуження цієї цибулі дуже сильне. На третій рік одна рослина дає до 50 гілок^[3]. Цибулина несправжня, має тільки відкриті соковиті луски, які зовні покриті лусками фіолетово-червоного кольору.

Цибуля-шніт відрізняється високою холодостійкістю. Росте на родючих, достатньо зволожених ґрунтах. Агротехніка аналогічна агротехніці цибулі-батун. Прибирають листя у 2-3 строки з середини травня по жовтень. Вирощують його не тільки на зелень, а і як декоративну і медоносну рослину. Якщо багаторічні кущі цибулі шніт пересадити в ящики або вазони, можна отримувати зелень в кімнатних умовах^[3].

Розмножують цибулю шніт головним чином, поділом куща, але можна вирощувати її також висівом насіння в ґрунт та розсадою. Урожайність становить 4,5-5,5 кг з 1 м².

Цибуля
Квіти
Насіння
Bombus lapidarius на квітах

Підвиди

Цибуля-трибулька Allium schoenoprasum
- Цибуля-трибулька ряснолиста Allium schoenoprasum var. foliosum

Примітки

↑ Allium schoenoprasum L. is an accepted name. theplantlist.org. 23 березня 2012. Процитовано 30.01.2021.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц Allium schoenoprasum L. // Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — Київ: Наукова думка, 2004.
↑ ^а ^б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.

Джерела

Allium schoenoprasum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Посилання

Шніт-цибуля // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[1] Allium schoenoprasum L. is an accepted name. theplantlist.org. 23 березня 2012. Процитовано 30.01.2021.

[СХ-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц Allium schoenoprasum L. // Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — Київ: Наукова думка, 2004.

[Советы-3] а ^б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.

[2]

[1]

[3]