Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця (Нагуєвичі)

парафія і храм ПЦУ в с. Нагуєвичах Львівської области України

Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця в Нагуєвичах — парафія і храм Дрогобицько-Самбірської єпархії Православної церкви України в селі Нагуєвичах Дрогобицької громади Дрогобицького району Львівської области. У згорілому дерев'яному храмі хрестили Івана Франка.

Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця (Нагуєвичі)

49°22′02″ пн. ш. 23°20′01″ сх. д. / 49.367277777805554706° пн. ш. 23.333694444472222074° сх. д. / 49.367277777805554706; 23.333694444472222074Координати: 49°22′02″ пн. ш. 23°20′01″ сх. д. / 49.367277777805554706° пн. ш. 23.333694444472222074° сх. д. / 49.367277777805554706; 23.333694444472222074
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Нагуєвичі
Конфесія ПЦУ
Єпархія Дрогобицько-Самбірська єпархія
Засновано 2014
Будівництво 2014
Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця (Нагуєвичі). Карта розташування: Україна
Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця (Нагуєвичі)
Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця (Нагуєвичі) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця у Вікісховищі

Історія церкви ред.

Перші згадки про парафіяльну церкву в Нижніх Нагуєвичах походять з 1507 року. У 1650 та 1672 роках вона отримала привілеї від польських королів Яна Казимира і Михайла Вишнивецького.

1800 року збудовано новий дерев'яний храм. Шість морґів поля під будівництво церкви пожертвував Іван Кімакович — прадід Івана Франка. А батько видатного поета, ктитор і член церковного братства Яків виготовив іконостас, підсвічники, хрести та окуття для хоругв; у 1848 році він подарував дороге Євангеліє у срібній оправі.

До 1924 року була дочірньою церквою Верхніх Нагуєвичів, а потім стала головною. У 1961—1989 роках закрита радянською владою.

На Різдвяні свята в ніч з 8 на 9 січня 1996 року історична пам'ятка згоріла. Вогнем було знищено дорогоцінні книги XVII століття та Євангеліє, яке довго зберігалося у фондах місцевого музею, а в 1992 році на вимогу парафіян його повернули до церкви. У серпні того ж року в літературно-меморіальному музеї Івана Франка в Нагуєвичах відбулася виставка «Спалена святиня», де експонувалися вцілілі рештки згорілої церкви.

Через кілька місяців після пожежі громада збудувала каплицю для богослужінь. 26 жовтня 2014 року відбулася перша літургія в новозбудованому храмі.

Парохи ред.

  • о. Федір Сушицький
  • о. Євстахій Бучинський
  • о. Теодор Сушицький
  • о. Теодор Коблянський (1744)
  • о. Микола Витошинський ([1828]—1831+)
  • о. Максим Колпачкевич (1831—1836, сотрудник)
  • о. Микола Гриневецький (1832—1844+)
  • о. Юліан Ясеницький (1836—1843, сотрудник)
  • о. Іван Федорович (1843—1846, сотрудник)
  • о. Сильвестр Лісковацький (1844-1846, адміністратор)
  • о. Лев Кордасевич (1846—1852)
  • о. Іларій Гриневецький (1846—1849, сотрудник)
  • о. Людвик Заградник (1849—1850, сотрудник)
  • о. Григорій Білинський (1850—1852, 1862—1865+, сотрудник)
  • о. Іван Давидович (1852—1853, сотрудник; 1853—1854, адміністратор)
  • о. Григорій Коблош (1853—1856, сотрудник)
  • о. Йосип Левицький (1854—1860)
  • о. Ананія Нагорняцевський (1858—1862, сотрудник)
  • о. Михайло Лісикевич (1860—1862)
  • о. Василь Білинський (1862—1892+)
  • о. Теофіл Турчманович (1868—1870, сотрудник)
  • о. Северин Турчманович (1870—1871, сотрудник)
  • о. Ілля Сьокало (1873—1877, сотрудник)
  • о. Юліан Білинський (1877—1886, сотрудник)
  • о. Йосиф Білинський (1887—1890, сотрудник)
  • о. Микола Білинський (1891—1894, сотрудник)
  • о. Іван Савчак (1892—1893, адміністратор)
  • о. Антін Криницький (1894—1896, сотрудник)
  • о. Михайло Єднакий (1893—[1939])
  • о. Іполит Хиляк (1896—1898, сотрудник)
  • о. Григорій Петрущак (1989),
  • о. Андрій Безушко — нині.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Nahujevyci Nyzni, Drohobyc // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 340. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
  • Nahujevyci Vyzni, Drohobyc // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 340—341. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
  • Стецик, Ю. Нагуєвицький монастир Cв. Миколая (XVI — XVII ст.): спроба ретроспективної реконструкції // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Зашкільняк, Я. Ісаєвич та ін. Вип. VІІ. — Дрогобич: Коло, 2003. — С. 182—192.
  • Александрович, В. Підтвердження короля Августа III з 1751 року надання короля Міхала I з 1672 року на лан поля для церкви Святого Миколая у селі Нагуєвичі // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. I. — Дрогобич: По́світ, 2020. — С. 384—392.
  • Сопотницька, І. Трагедія пожеж у Нагуєвичах // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. ІІІ. Дрогобич: По́світ, 2022. — С. 347—352.
  • Хміль, Л. Врятована парафіяльна книга передшлюбних протоколів 1934 — 1944 рр. церкви Св. Миколая Чудотворця в Нагуєвичах як рідкісний експонат Літературно-меморіального музею Івана Франка // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. ІІІ. Дрогобич: По́світ, 2022. — С. 353—366.
  • Стецик, Ю. Релігійно-моральний стан парафіяльної людності села Нагуєвичі (1938 р.) // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. IV. — Дрогобич: По́світ, 2023. — С. 754—758.

Посилання ред.