Цей незрозумілий об'єкт бажання
«Цей незрозумілий об'єкт бажання» (фр. Cet obscur objet du désir, ісп. Ese oscuro objeto del deseo) — це комедійно-драматичний фільм 1977 року режисера Луїса Бунюеля, заснований на романі 1898 року «Жінка та лялька» П'єра Луїса. Це була остання режисерська робота Бунюеля перед його смертю у липні 1983 року.[8] Дія фільму відбувається в Іспанії та Франції на тлі терористичного заколоту. У фільмі через серію спогадів розповідається історія старіючого француза Матьє (Фернандо Рей), який згадує, як закохався у гарну молоду іспанку Кончіту (її поперемінно грають дві актриси, Кароль Буке та Анжела Моліна), яка неодноразово розчаровує його романтичні та сексуальні бажання. Фільм перекладений українською.
Цей незрозумілий об'єкт бажання | |
|---|---|
| фр. Cet obscur objet du désir | |
| Жанр | кінокомедія[1][2], драматичний фільм і екранізація літературного твору[d] |
| Режисер | Луїс Бунюель[2][3] |
| Продюсер | Serge Silbermand |
| Сценарист | Луїс Бунюель, Жан-Клод Карр'єр і П'єр Луї |
| На основі | Жінка та лялька |
| У головних ролях |
Фернандо Рей[3][4][…], Кароль Буке[4][5][6], Анхела Моліна[4][6], Мілена Вукотіч[4][5][6], Julien Bertheaud[4][5][6], André Lacombed[4][6], André Weberd[4][6], Bernard Mussond[4], Ellen Bahld[4], Isabelle Sadoyand[4][6], Jacques Debaryd[4][6], Jean-Claude Montalband[4], Alicia Álvarod[4], Marguerite Munid, Piérald[4], Roger Ibáñezd[4], Мішель Пікколі, Guy Montagnéd[4], Mario Davidd[4][6] і Richard Leducd[4][6] |
| Оператор | Едмон Рішарd |
| Композитор | Ріхард Вагнер |
| Дистриб'ютор | Cinerizd і Netflix |
| Тривалість | 103 хв. |
| Мова | іспанська і французька[7] |
| Країна |
 Франція.svg){kind=small} Іспанія |
| IMDb | ID 0075824 |
СюжетРедагувати
Між Матьє, багатим французом середніх літ, і молодою, збіднілою, проте красивою танцівницею фламенко із Севільї Кончітою, яку грають Кароль Буке та Анжела Моліна, зав'язується нещасливий і часом жорстокий роман. Обидві актриси непередбачувано з'являються в окремих сценах і відрізняються не тільки фізично, а й темпераментом.
Більша частина фільму — це спогади Матьє. Фільм починається з того, що Матьє їде поїздом із Севільї до Парижа. Він намагається віддалитися від своєї молодої дівчини Кончити. Коли поїзд Матьє вже готовий до відправлення, він виявляє, що його переслідує Кончита з синцями та пов'язками. З поїзда він виливає дівчині на голову відро води, аби відігнати дошкульну напасть, але вона пробирається на борт.
Пасажири купе Матьє стають свідками його брутального вчинку. Серед них мати з маленькою дочкою, суддя, який за збігом обставин є другом кузена Матьє, та психолог-карлик. Вони розпитують його про мотиви вчинку, тому Матьє розповідає історію своїх бурхливих стосунків із Кончитою. Історія розгортається на тлі терористичних вибухів і розстрілів, що здійснюються лівими угрупованнями.
Кончита, за свідченнями якої є 18-ти річною дівчиною, хоча і виглядає старшою, поклялася залишатися незаймана до шлюбу. Вона дражнить Матьє обіцянками сексуального характеру, але ніколи не дозволяє йому задовольнити своє лібідо. Якоїсь миті вона лягає з ним у ліжко в туго зашнурованому полотняному корсеті, який він не може розв'язати, що унеможливлює статевий акт. Через витівки Кончити пара неодноразово розлучається і возз'єднується, щоразу розчаровуючи та заплутуючи Матьє.
Зрештою, Матьє застає Кончиту оголеною, у одному з нічних клубів Севілії, де та танцює для туристів. Спочатку він лютує. Однак пізніше прощає її та купує для неї будинок. У кульмінаційній сцені, незабаром після переїзду в будинок, Кончита відмовляється впустити Матьє у ворота, каже йому, що ненавидить його і що від поцілунків та дотиків її нудить. Потім, щоб довести свою незалежність, вона вступає в статевий зв'язок з молодим чоловіком на очах у Матьє, хоча він іде, не засвідчивши цього. Пізніше вночі його машину викрадають, погрожуючи зброєю.
Після цього Кончита намагається помиритися з Матьє, наполягаючи на тому, що секс був несправжнім і що її коханець насправді друг-гомосексуал. Однак під час її пояснень Матьє б'є її (вона каже: «Тепер я впевнена, що ти мене любиш»), внаслідок чого вона покривається бинтами та синцями, які були помітні раніше у фільмі.
У той час як пасажири поїзда, здавалося б, задоволені цією історією, Кончита знову з'являється з укриття та виливає на Матьє відро води. Однак коли поїзд прибуває в пункт призначення, пара знову мириться. Залишивши поїзд, вони йдуть пліч-о-пліч насолоджуючись вулицями Мадрида.
Пізніше в одному з торгових центрів Парижа гучномовцем оголошують, що дивний альянс екстремістських угруповань має намір посіяти хаос і сум'яття в суспільстві за допомогою терористичних атак. У оголошенні додається, що кілька правих груп планують контратакувати. Продовжуючи прогулянку, пара проходить повз швачку у вітрині магазину, що зашиває закривавлену нічну сорочку. Вони починають сперечатися, і у ту мить вибухає бомба, очевидно, вбиваючи їх.
КритикаРедагувати
Фільм не мав фінансового успіху, але став фаворитом критиків, отримавши номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на преміях «Золотий глобус» та «Оскар» (де він також був номінований за «Найкращий сценарій, заснований на матеріалі з іншого носія»)[9], але не виграв на жодній з них. Асоціації кінокритиків були трохи щедрішими: Національна рада з рецензування та Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса присудили фільму премію «Найкращий фільм іноземною мовою» у 1977 році. Луїс Бунюель став найкращим режисером на преміях Національної ради з рецензування та Національного товариства кінокритиків. Він також був номінований на французьку премію Сезар.[10]
Пізніше багато критиків визнали фільм шедевром. На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг схвалення 97 %, середня оцінка 31 критика — 8,9/10. Консенсус сайту говорить: " Цей незрозумілий об'єкт бажання — найчастіше тривожний трактат про квишотической природі похоті і кохання ".[11] В опитуванні Британського інституту кіно 2012 року Sight & Sound три критики та два режисери включили фільм до десятки найбільших фільмів, коли-небудь створених.[12]
ПриміткиРедагувати
- ↑ http://www.allmovie.com/subgenre/sex-comedy-d624
- ↑ а б http://www.imdb.com/title/tt0075824/
- ↑ а б http://www.filmaffinity.com/en/film832071.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф http://www.imdb.com/title/tt0075824/fullcredits
- ↑ а б в г http://www.ofdb.de/film/21445,Dieses-obskure-Objekt-der-Begierde
- ↑ а б в г д е ж и к л ČSFD — 2001.
- ↑ http://www.mrqe.com/external_review?review=363892354
- ↑ Buñuel, Luis (8 жовтня 1977). Cet obscur objet du désir. Greenwich Film Productions, Les Films Galaxie, In-Cine Compañía Industrial Cinematográfica. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ The 50th Academy Awards | 1978. Oscars.org | Academy of Motion Picture Arts and Sciences (англ.). Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ 1977 Archives. National Board of Review (амер.). Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ That Obscure Object of Desire (амер.). Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Obscure Object of Desire, That | BFI | British Film Institute. web.archive.org. 22 серпня 2012. Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 5 травня 2022.