Цезарія Бодуен де Куртене

Цезарія Бодуен де Куртене Еренкройц Єнджевічова (2 серпня 1885, Дерпт — 28 лютого 1967, Лондон) — польська етнологиня і етнографиня. Дочка Івана Бодуена де Куртене.

Цезарія Бодуен де Куртене
пол. Cezaria Baudouin de Courtenay-Ehrenkreutz-Jędrzejewiczowa
Народилася 2 серпня 1885(1885-08-02)[1]
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[2]
Померла 28 лютого 1967(1967-02-28)[1] (81 рік)
Лондон, Велика Британія[2]
Країна  Російська імперія
 Республіка Польща
Місце проживання Санкт-Петербург[3]
Діяльність антрополог, викладачка університету, етнографка, мистецтвознавиця, етнолог, мовознавиця
Галузь мистецтвознавство[4], етнологія[4] і мовознавство[4]
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Відомі учні Кристина Крагельська
Знання мов польська[4] і словенська[5]
Заклад Вільнюський університет і Варшавський університет
Членство Польське наукове товариство на чужиніd
Батько Бодуен де Куртене Іван Олександрович
У шлюбі з Макс Фасмер, Stefan Ehrenkreutzd і Януш Єнджеєвич
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

Отримала домашню освіту, після переїзду сім'ї до Кракова в 1893 році стала вчитися в гімназії. З 1900 продовжувала навчання в Санкт-Петербурзі на Вищих жіночих курсах, потім вільнослухачкою на історико-філологічному відділенні Санкт-Петербурзького університету.

Після закінчення університету викладала у Варшаві в приватних гімназіях. У 1922 році захистила у Варшавському університеті докторську дисертацію.

З 1929 року —професор. У 1933 році перейшла на посаду викладача етнографії та етнології у Варшавський університет. У 1935 році стала одним із творців Етнографічного музею у Варшаві.

З початком Другої світової війни жила в Палестині, де стала одним із творців Польського наукового інституту, в якому, зокрема, було організовано навчання військовослужбовців 2-го польського корпусу. З 1947 року жила і працювала в Лондоні, де стала одним із співзасновників Польського наукового товариства закордоном, викладала в Польському університеті за кордоном, з 1958 року —його ректор.

Примітки ред.

Посилання ред.