Хіоліт (рос. хиолит; англ. chiolite; нім. Chiolith m) — мінерал, алюмофлуорид натрію шаруватої будови.

Хіоліт
Chiolite-59229.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула Na₅Al₃F₁₄
Nickel-Strunz 10 3.CE.05[2]
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь камінь[3],
сніг[3]
CMNS: Хіоліт на Вікісховищі
Хіоліт

Назва утворена від двох давньогрецьких слів хіон — сніг і літос — камінь (Р. Ф. Герман, І. Б. Ауербах, 1846).

ОписРедагувати

Хімічна формула: Na5[Al3F14].

Склад у %: Na — 24,88; Al — 17,53; F — 57,59.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: звичайно масивні зернисті, пористі, чарункові аґреґати, дрібні дипірамідальні рідкісні критали. Нагадує кріоліт. Спайність по (001) досконала, по (011) — добра, по (111) — недосконала. Густина 2,99. Тв. 3,5-4,0. Колір сніжно-білий до майже безбарвного. Прозорий до напівпрозорого. Блиск скляний. На площинах спайності перламутровий полиск. Люмінесціює у катодних та ультрафіолетових променях (блакитне сяйво), особливо при роздавлюванні.

ПоширенняРедагувати

Зустрічається у кріолітових пегматитах. Супутні мінерали: топаз, кріоліт, фенакіт, флюорит, томсеноліт. Рідкісний. Знахідки: Ільменські гори (район Міасу, Урал, РФ), о Івінґтут, Ґренландія.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати