Гямеенлінна

(Перенаправлено з Хямеенлінна)

Гя́меенлі́нна (фін. Hämeenlinna, або Тавастехус від швед. Tavastehus) — місто і муніципалітет в Фінляндії в провінції Канта-Гяме, губернія Південна Фінляндія. Є адміністративним центром губернії і субпровінції Гямеенлінна. Розташований на березі озера Ванаявесі. Площа муніципалітету — 185,1 км², з яких 19,1 км² припадає на це озеро.

Гямеенлінна
фін. Hämeenlinnan kaupunki
швед. Tavastehus stads
Герб
Герб Гямеенліннаd
Основні дані
60°59′40.00000010001″ пн. ш. 24°28′9.999403144102e-08″ сх. д. / 60.99444° пн. ш. 24.4666666666944° сх. д. / 60.99444; 24.4666666666944
Країна  Фінляндія[1]
Адмінодиниця Канта-Гяме
Столиця для Канта-Гяме

Межує з

— сусідні нас. пункти
Asikkalad[2], Акаа[2], Hattulad[2], Hausjärvid[2], Голлолаd[2], Janakkalad[2], Loppid[2], Padasjokid[2], Pälkäned[2], Tammelad[2], Urjalad[2], Валкеакоскі[2] ?
Засновано 1639
Площа 1785,35 км²[3]
Населення 68 288 осіб (29 лютого 2024)[4]
Клімат теплий вологий континентальний (Dfb)d
Офіційна мова фінська[5][6]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 659181
OSM r2388843  ·R
Поштові індекси 13100
Міська влада
Мер міста Оллі-Пойка Парвіайненd
Вебсайт hameenlinna.fi
Мапа
Мапа


CMNS: Гямеенлінна у Вікісховищі

Згідно з рішенням Державної Ради 1 січня 2009 року до муніципалітету були приєднані Хаухо, Калвола, Ламмі, Ренко і Туулос.

Історія

ред.

Місто спочатку виникло як поселення біля замку, побудованого шведами в кінці XIII століття. Це поселення отримало статус міста в 1639 році за пропозицією генерал-губернатора Пера Браге.

Гямеенлінна є батьківщиною композитора Яна Сібеліуса. Багато видатних фінів були випускниками навчальних закладів цього міста.

У 1862 році Гямеенлінна було сполучено з Гельсінкі залізницею. Це була перша залізниця прокладена у Фінляндії.

З цього міста походить популярна фолк-метал група Turisas.

Населення

ред.
 
Ринкова площа в центрі міста

Станом на 1 січня 2015 року населення міста становило 68,02 тис. осіб. (14-е за величиною у Фінляндії).

Адміністративно-територіальний поділ

ред.
 
Карта субпровінції Хямеенлінна (написи — російською мовою):
   Хямеенлінна
   Хаттула
   Янаккала

До об'єднання з п'ятьма сусідніми муніципалітетами (до 1.1.2009) Гямеенлінна офіційно поділялась на 41 район:

  • Keskusta — Linnanniemi
  • Keskusta — Koilliskulma
  • Keskusta — Hämeensaari
  • Keskusta — Saaristenmäki
  • Keinusaari
  • Sairio
  • Myllymäki
  • Kauriala
  • Ahvenisto (Poltinaho)
  • Pullerinmäki (Tiiriö, Viisari, Rinkelinmäki)
  • Ojoinen
  • Puistonmäki (Hakalanniemi)
  • Kirstula
  • Aulanko
  • Hätilä (Asemantaka)
  • Idänpää (Laaniitty)
  • Katinen
  • Katumajärvi
  • Kantola
  • Kankaantausta (Visamäki) / Kankaantaka
  • Miemala
  • Hattelmala
  • Munakas
  • Luolaja
  • Voutila (Lakee, Jukola)
  • Loimalahti (Hirsimäki)
  • Majalahti
  • Vuorentaka (Lakee, Kurala)
  • Tiirinkoski
  • Pikku-Parola
  • Luhtiala
  • Ruununmylly (Kukostensyrjä, Papinniitty, Aulangontorpan alue)
  • Taka-Hätilä
  • Hangasmäki
  • Kankainen
  • Mäskälä (Harvoilanmäki)
  • Kappola
  • Hakumäki
  • Vanaja
  • Käikälä (Tarvasmäki)
  • Harviala

Села колишньої кунти Хаухо: Aikkola, Ajoranta, Alvettula, Apoo, Eteläinen, Hahkiala, Hakkala, Hankala, Hauhontausta, Heinäkangas, Hyvikkälä, Hyömäki, Ilmoila, Joki (Jokioinen), Juntula, Kalaila, Keso, Kirkonkylä, Kokkala, Kokkila, Kukkola, Kyttälä, Lautsia, Lehdesmäki, Lehtelä, Matkantaka, Miehoila, Mustila, Okerla, Pappila, Porras, Porsoo, Rukkoila, Saha, Sappee, Sotjala, Torvoila, Tuittula, Tuulimylly, Uusikylä, Vihavuosi, Villantila, Vitsiälä, Vuolijoki.

Села колишньої кунти Калвола: Ahlajärvi, Heinu, Hietajärvi, Hitumaa, Iittala, Kanajärvi, Kankaanpää, Kautio, Keikkala (Kalvolan entinen keskusta), Kotkajärvi, Kutila, Kutinen, Kuurila, Könnölä, Lintumaa, Niemi, Ohtinen, Ojajärvi, Orjanhirsi, Paakkonen, Sauvala, Saviniemi, Sittala, Sääksniemi, Taljala, Turkinmäki, Unonen, Rimmilä, Pirttikoski

Села колишньої кунти Ламмі: Arrankorpi, Evo, Hauhiala, Hietoinen (Mommila), Iso-Evo, Jahkola, Kataloinen, Kostila, Kuurikka, Kättärlä, Lampelto, Lieso, Montola, Mulkoila, Niipala, Oinen, Onnenvuori, Paakkola, Pakkasela, Palonen, Parikkala, Perinkää, Pienistö, Porraskoski, Rantonen, Riikonen, Ronni, Sankola, Syrjäntausta, Takaperä, Tanttila, Tommala, Vilkkilä, Vähä-Evo, Ylänne, Ylännäinen

Села колишньої кунти Ренко: Ahoinen, Asemi, Kaloinen, Kuittila, Lietsa, Muurila, Nevilä, Oinaala, Uusikylä, Vaimare, Vehmainen, Nummenkylä

Села колишньої кунти Туулос: Juttila, Karutta, Lakkola, Pohjoinen, Sairiala, Sydänmaa, Syrjäntaka, Teuro, Toivaala

З усіх муніципалітетів Фінляндії Гямеенлінна друга за кількістю літніх котеджів. На початку 2009 року їх було зареєстровано 7600.[7]

Транспорт

ред.
 
Залізнична станція (вокзал)

Залізниця

ред.

Через місто проходить найстаріша залізниця Гельсінкі — Гямеенлінна — Тампере, збудована в 1862 році.

Автошляхи

ред.

Через Гямеенлінна та його агломерацію прямує одна автострада (Гельсінкі — Гямеенлінна — Тампере, яка дублює залізницю), 3 регіональні (Турку — Ренко — Гямеенлінна — Туулос — Ювяскюля, Тампере — Хаухо — Туулос — Лахті, Гямеенлінна — Парола — Тампере) та багато районних.

Визначні пам'ятки

ред.
 
Фортеця Гяме

Фортеця Гяме — головна визначна пам'ятка міста. Це найпопулярніше місце відвідин туристів у Гямеенлінна. На території фортеці знаходяться кілька музеїв:

  • Історичний музей міста Гямеенлінна
  • Артилерійський музей Фінляндії. Серед його експонатів багато гармат російського виробництва: 6-дюймова облогова гармата зразка 1877 року, 6-дюймова облогова гармата зразка 1904, 42-лінійна гармата зразка 1877 року, 87 — мм польова легка гармата зразка 1877 року та інші.
  • Тюремний музей.

На території фортеці щорічно проводиться середньовічний ярмарок, відзначається свято Івановаго дня та численні інші події в культурному житті міста.

Також в місті є:

  • Будинок-музей Яна Сібеліуса
  • Художній музей міста Гямеенлінна

Уродженці

ред.
  • Армас Лауніс (1884—1959) — фінський композитор, етномузикознавець, музичний педагог, письменник і журналіст.

Примітки

ред.
  1. archINFORM — 1994.
  2. а б в г д е ж и к л м н https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
  3. Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023MML.
  4. Finland's preliminary population figure was 5,608,218 at the end of February 2024Statistics Finland.
  5. http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
  6. Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024Statistics Finland, 2024.
  7. Tilastokeskus, Markku Nieminen: Kesämökkibarometri 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2012. Процитовано 5 березня 2011.

Посилання

ред.