Хуан Баутиста Альберді
Хуа́н Баути́ста Альбе́рді (ісп. Juan Bautista Alberdi; 29 серпня 1810 — 19 червня 1884) — аргентинський політик, дипломат, юрист, теоретик політології. Вважається одним з найвпливовіших ліберальних діячів Аргентини свого часу, хоча більшу частину життя провів у вигнанні в Уругваї та Чилі.
| Хуан Баутиста Альберді | |
|---|---|
| ісп. Juan Bautista Alberdi | |
 | |
| Народився | 29 серпня 1810[2][3][…] Сан-Мігель-де-Тукуман, Аргентина |
| Помер | 19 червня 1884[1][2][…] (73 роки) Неї-сюр-Сен ·інсульт |
| Поховання | Реколета |
| Країна | Аргентина |
| Діяльність | письменник, адвокат, дипломат, політик, журналіст, економіст, філософ, правник, музикант |
| Галузь | політика[5], право[5], економіка[5], дипломатія[5], журналістика[5] і музика[5] |
| Alma mater | National School of Buenos Airesd і Національний університет Кордови[6] |
| Знання мов | іспанська[2][5] |
| Magnum opus | Bases y puntos de partida para la organización política de la República Argentinad |
| Посада | член Палати депутатів Аргентиниd, посол Аргентини в Іспаніїd, посол Аргентини в Чиліd, посол Аргентини у Франціїd, посол Аргентини в Об'єднаному Королівствіd і посол Аргентини у Ватиканіd |
| Батько | Сальвадор Альбердіd |
| Автограф |  |
Життєпис
ред.Народився в місті Сан-Мігель-де-Тукуман.
Його мати мала аргентинське походження і померла при пологах, батько був багатим торговцем і мав баскське коріння.
Альберді народився в рік Травневої революції, яку активно підтримувала його родина.
У ранньому віці переїхав з родиною до Буенос-Айреса, де навчався в середній школі зі спеціалізацією на гуманітарних науках, але в 1824 році на певний час покинув навчання через сильне захоплення музикою.
Згодом вивчав право в Кордові, закінчивши юридичну освіту в Монтевідео в 1840.
Брав участь у русі «Покоління 37», гурті молодих і ліберально налаштованих інтелігентів, які перебували під сильним впливом Просвітництва і ліберальної думки, виступали проти режиму президента Хуана Мануеля де Росаса, проти якого Альберді написав кілька памфлетів.
У 1838 вирушив у добровільне вигнання і жив спочатку в Монтевідео, потім в Європі, а пізніше в Чилі, де за короткий термін написав свою відому книгу «Основи і вихідні положення для політичної організації Аргентинської республіки» («Bases y puntos de partida para la organización política de la República Argentina», 1852), яка послужила основою для аргентинської конституції 1852[7].
Повернувся в Аргентину після того, як режим Росаса був повалений Уркісою в 1852. Коли постало питання про прийняття нової конституції країни, Альберді відправив уряду власний її варіант, і багато з його пропозицій в результаті були реалізовані в Конституції Аргентини 1853.
При новому режимі Альберді став дипломатом і служив у низці європейських країн, але в 1862 році знову покинув батьківщину через реорганізацію Аргентинської республіки. Повернувся в 1878 році, але через розбіжності з Бартоломе Мітре майже відразу ж емігрував до Франції, де і провів останні роки життя.
Помер 18 червня 1884 року в передмісті Парижа[8] Неї-сюр-Сені.
Його тіло було повернене до Аргентини і поховане на кладовищі Реколета в Буенос-Айресі.
Бібліографія
ред.- Alberdi y su tiempo, Jorge M. Mayer, Buenos Aires, Eudeba, 1963.
Література
ред.- Альберді Х. Б. Злочин війни. М., 1960
- Єгорова А. Хуан Бавтіста Альберді — видатний мислитель Аргентини. — Латинська Америка, 1970, № 4
Примітки
ред.- ↑ а б Juan Bautista Alberdi
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://es.wikipedia.org/wiki/Juan_Bautista_Alberdi
- ↑ Альберди, Хуан Баутиста. Энциклопедия Кольера. 2000. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 13 березня 2013.
- ↑ Альберди, Хуан Баутиста. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 13 березня 2013.