Відкрити головне меню

Хрінницьке водосховище створене у 1957 році на р. Стир яка відноситься до басейну Прип'яті з метою забезпечення роботи вбудованої у тіло греблі гідроелектростанції, а також для рекреації та рибогосподарських потреб регіону.

Хрінницьке водосховище
Хрінницьке водосховище
50°27′56″ пн. ш. 25°12′17″ сх. д. / 50.46556° пн. ш. 25.20472° сх. д. / 50.46556; 25.20472Координати: 50°27′56″ пн. ш. 25°12′17″ сх. д. / 50.46556° пн. ш. 25.20472° сх. д. / 50.46556; 25.20472
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Хрінники, на півдні Рівненської і Волинської області України
Геологічні дані
Тип Гідроелектростанційне водосховище,руслове, сезонного регулювання стоку
Розміри
Площа поверхні 18,3 км²
Висота 187,3 м БС  м
Глибина середня 2 м  м
Глибина максимальна 6 м  м
Об'єм 45 млн м³ км³
Басейн
Вливаються річки Стир, Липа
Витікають річки Стир
Країни басейну Україна
Хрінницьке водосховище. Карта розташування: Україна
Хрінницьке водосховище
Хрінницьке водосховище
Хрінницьке водосховище (Україна)

Загальна інформаціяРедагувати

Розташоване в адміністративних межах Демидівського району Рівненської області та Горохівського Волинської області. Площа водосховища 1830 га (18,3 км²). Глибина від двох до шести метрів, на ямах та руслі річки є і більше. За період свого існування водосховище декілька разів спрацьовувалось (спускалось). Так, останній раз, у травні 1989 року в нижньому б'єфі неподалік греблі водосховища було виявлено карстову воронку в діаметрі 25 м та глибиною 9 м, внаслідок чого було здійснено повне спрацювання водосховища до рівня мертвого об'єму. І лише в 1999 році після здійснених ремонтних робіт на водопідпірній греблі водосховище було наповнено водою.

Промислове рибальствоРедагувати

В Рівненській та Волинській областях Хрінницьке водосховище є найбільшим штучно створеним водним об'єктом, і з самого початку свого існування є одним з основних рибопромислових об'єктів. У виловах нараховується близько 28 видів риб, які відносяться до 8 родин.

 
Під Шибином

В промислових виловах в 19782007 років постійно спостерігались десять видів риб, а саме:

  • щука (Esox Lucius L.)]]
  • окунь (Perca fluviatilis L.)
  • лящ (Abramis brama L.)
  • плітка (Rutilus rutilus L.)
  • краснопірка (Scardinius erythrophthalamus L.)
  • сом (Siglurus glanis L.)
  • сазан (Cyprinus carpio L.)
  • плоскирка (Blica bjoerkna L.)
  • карась сріблястий (Carassius auratus gibelio L.)
  • лин (Tinca tinca L.)

Решта ж видів спостерігались у виловах як прилов і їх кількість була не значною. Промислові вилови на водосховищі протягом його існування різко коливаються в період до повного спрацювання коли у 1978-1989 роках спостерігались вилови від 42,1 тон до 86,05 тон в рік та після десятирічної перерви в роботі водосховища у 2001—2006 роках спостерігаються вилови від 3,95 тон до 12,11 тон. Але незважаючи на скорочення вилову та перебудови у видовому складі іхтіофауни, протягом 1978—2006 років в промислових уловах наймасовіше спостерігались 4 види риб, а саме щука, карась сріблястий, плітка та лин.

Любительське рибальствоРедагувати

Водойма загального користування, тому діють Правила любительського і спортивного рибальства. Любительське рибальство безкоштовне. Під час весняної нерестової заборони ловити рибу не можна[1].

ПриміткиРедагувати

  1. Увага: дати початку і закінчення весняної заборони на вилов риби можуть відрізнятись — шукайте актуальну інформацію в відповідних наказах регулюючих органів

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати