Хри́плинсело в Україні Івано-Франківській області, підпорядковане Івано-Франківській міськраді. Розташоване біля шосейної дороги, що з'єднує села Микитинці і Черніїв.[1]

село Хриплин
Khryplyn gerb.png Khryplyn prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківськ
Рада Хриплинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26040190170014077
Основні дані
Засноване 1436
Населення 1887
Площа 9,584 км²
Густота населення 196,89 осіб/км²
Поштовий індекс 76495
Телефонний код +380 03422
Географічні дані
Географічні координати 48°52′54″ пн. ш. 24°44′08″ сх. д.H G O
Водойми р. Бистриця Надвірнянська
Найближча залізнична станція Хриплин
Місцева влада
Адреса ради 76495, Івано-Франківська міськрада, с. Хриплин
Карта
Хриплин. Карта розташування: Україна
Хриплин
Хриплин
Хриплин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Хриплин
Хриплин
Мапа

CMNS: Хриплин у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Взято з книги «Історія села ХРИПЛИН»: Село Хриплин розмістилось за 4 кілометри на південний схід від обласного центру та на захід від Тисмениці, поруч Бистриці Надвірнянської і її притоки Млинівки (неподалік злиття цих рік). Поселення відоме з XV століття. Перша знана на сьогодні письмова згадка про село Creplin припадає на 1436 рік[2] (краєзнавець П. Сіреджук наводить у своїй праці «Як і коли заселялось Прикарпаття» іншу дату — 1438 рік). Проте село виникло значно швидше. Науковцями давно доведено, що населений пункт може існувати сотню-другу років, перш ніж потрапляє в офіційні документи чи якісь інші письмові реєстри.

Хриплин виник, ймовірно, після Батиєвого нашестя, десь наприкінці XIII чи на початку XIV століть…

У XV ст. разом з Чернієвом і Богородчанами стало власністю Яна Бучацького (Яна з Бучача). 1578, 1618, 1621 р. було зруйноване татарами. У 1783 році власник сіл Хриплин, Хом'яків і Черніїв шляхтич Міхал Жевуський продав їх за 31768 злотих Францішку Жевуському.[1]

БОРЦІ  ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ  УКРАЇНИ

ГЕРОЇ СТРІЛЕЦЬКОГО ЧИНУ

ЄДЖЕЙКО Михайло, с. Хриплин. Стрілець УГА. Помер 25.08.1919 р. від ран та голоду в польському таборі полонених Бугшопи біля Берестя Литовського.

БУРДА Василь, 1893 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міської ради. Стрілець УГА. Помер 03.12.1924 р. у військовій лічниці м. Штернберг, Чехія.


ДОБРОВОЛЬЦІ, ЯКІ ВИБОРЮВАЛИ НАШУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ У ЛАВАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

СЕМАК Стефан, син Олекси і Марії, 01.08.1914 р., с. Хриплин Станіславського повіту і там проживає, греко-католик, не одружений, робітник. Затриманий 17.11.1938 року в с. Кривополе Косівського повіту і відправлений до окружного суду в Коломиї.


ВОЯКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ «ГАЛИЧИНА»

КАРАБІН Степан Васильович, 1909 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міської ради. Стрілець. У 1943 році добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року брав участь у бою під Бродами. З 1946 по 1952 рр. перебував на спецпоселенні.

ПРОКОПІВ В. Р., с. Хриплин, Івано-Франківська міська рада. Стрілець. У 1943 році добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. Брав участь у бою під Бродами в липні 1944 року. Потрапив у полон. Покарання відбував у вугільній шахті в Первомайську під Москвою, а потім на золотому руднику в Золотогорську Красноярського краю.


ЖЕРТВИ З ЧИСЛА МОБІЛІЗОВАНИХ ДО РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ,

ЧИ ПРОПАЛИ БЕЗВІСТИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

КАРПЕЦЬ Олексій Степанович, 1912 р. н., рядовий, загинув 1941 р.

КОПЕТЧУК Василь Михайлович, 1910 р. н., рядовий, пропав безвісти у вересні 1944 р.

МАЛАНЮК Олександр Микитович, 1917 р. н., рядовий, загинув у бою 01.03.1945 р.

МАТВІЇВ Дмитро Степанович, помер від ран 20.04.1945 р.

МЕЛЬНИК Микола Васильович, 1910 р. н., загинув 1945 р.

ПРОКОПІВ Степан Романович, 1911 р. н., загинув 1945 р.

САВЧИН Дмитро Олексійович, 1921 р. н., помер 1945 р.

САВЧИН Степан Гаврилович, 1918 р. н., пропав безвісти у вересні 1944 р.

САВЧИН Степан Григорович, 1918 р. н., рядовий, пропав безвісти у вересні 1944 р.

САВЧИН Василь Іванович, 1913 р. н., пропав безвісти у липні 1944 року.

СИМАК Василь Романович, 1909 р. н., рядовий, пропав безвісти у липні 1944 року.

СТЕЦЮК Микита Миколайович, 1941 р. н., рядовий, пропав безвісти у червні 1944 р.

СТЕЦЮК Василь Олексійович, 1913 р. н., пропав безвісти у вересні 1944 р.

ТКАЧУК Петро Миколайович, 1909 р. н., пропав безвісти у серпні 1944 р.

ЯКОВИШИН Степан Петрович, 1918 р. н., пропав безвісти у вересні 1944 р.


ЖЕРТВИ НАЦИСТСЬКОГО ТЕРОРУ У 1941–1944 РОКАХ

ГАХ Стефан Васильович, 1924 р. н., с Хриплин Івано-Франківської міськради, стрілець відділу «Чорні вовки» сотні «Бея». Загинув у бою з фашистами в с. Вістова Калуського району влітку 1944 року.

ЖЕРТВИ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ У 1944–1952 РОКАХ

АНДРУШКО Параска Прокопівна, 1929 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала в с. Хриплин, селянка. Заарештована 27.03.1946 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Тополя», збирала продукти для УПА. Військовим трибунатом військ МВС Станіславської області 17.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 23.08.1991 р. (5830 П).

БАСЬКО Петро Іванович, 1923 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 10.02.1944 р. Звинувачення: вояк УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 29.09.1944 р. засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 25.02.1945 р. в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 17.04.1991 р. (7095 П).

ГАХ Ганна Іванівна, 1895 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, малописьменна. Проживала в с. Хриплин, селянка. Заарештована 25.06.1948 р. Звинувачення: зв’язкова ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 31.07.1948 р. засуджена на 25 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Реабілітована 14.07.1992 р. (9785 П).

ГАХ Євдокія Миколаївна, 1925 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала нелегально. Заарештована 17.05.1949 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Сусанна», станична ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 23.08.1949 р. засуджена на 25 років позбавлення волі. Реабілітована 18.09.1991 р. (6193 П).

ГАХ Михайло Петрович, 1914 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 24.07.1947 р. Звинувачення: вояк УПА (сотні «Хмари», «Явора»), псевдо «Сурмач». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 03.10.1947 р. засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.07.1992 р. (9255 11).

ГАХ Михайло Іванович, 1914 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, стрілець сотні «Різуна», пізніше «Чорноти». Спійманий під час облави у той же день, коли загинув сотенний «Шрам». Їх видав зрадник Тома. Після тортур був засуджений на 15 років каторги. Після звільнення в 1955 році повернувся додому хворим на туберкульоз і в 1957 році помер у Хриплині.

ГАХ Софія Василівна. 1928 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала в с. Хриплин, селянка. Заарештована 08.03.1946 р. Звинувачення: зв’язкова ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 23.08.1991 р. (5830 П).

ГАХ Степан Прокопович, 1931 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Хриплин, працівник міськторгу. Заарештований 04.10.1948 р. Звинувачення: розповсюджував оунівські листівки. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 11.01.1949 р. засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 20.12.1991 р. (6972 П).

ГНАТУШКА Іван 1915 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, стрілець сотні «Кривейка», псевдо «Липа». Подальша доля невідома.

ГОРДЕЙЧУК Прокіп Степанович, 1902 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав у м. Тисмениця, паламар. Заарештований 19.02.1947 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Марко», збирав одяг і продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 13.06.1947 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 15.04.1948 р. в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 14.07.1992 р. (9250 П).

ДАНИЛЮК Марина Ільківна, 1894 р. н., с. Хриплин. Освіта неповна середня, робітниця. Закатована більшовиками в 1946 р. у с. Хриплин, де й похована.

ДАНИЛЮК Параска Василівна, 1929 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала в с. Хриплин, селянка. Заарештована 23.02.1949 р. Звинувачення: переховувала вояків УПА, постачала їм продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 28.04.1949 р. засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 16.04.1992 р. (8610 П).

ДОЦЯК Марія Степанівна, 1925 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала нелегально. Заарештована 31.01.1946 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Оксана», господарча станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітована 23.08.1991 р. (5830 П).

ЖОВНАРУК Ганна Степанівна, 1925 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта незакінчена середня. Проживала в с. Хриплин, бухгалтер 4-го відділення служби руху Львівської залізниці. Заарештована 01.10.1945 р. Звинувачення: мала зв’язок з ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Львівської області 23.07.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах. Реабілітована 16.07.1957 р. (2761 П).

КАРАБИН Петро Іванович, 1913 р. н., Хриплин, стрілець УПА. Помер у с.Хриплин.

КОРЕНДІЙ Михайло Васильович, 1910 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта середня. Проживав у м. Івано-Франківськ, головний механік шкірзаводу. Заарештований 29.04.1949 р. Звинувачення: 1941 року, будучи депутатом Верховної Ради СРСР, не евакуювався, залишився на окупованій території, закликав до вступу в дивізію «СС-Галичина», переховував членів ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.02.1950 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 25.07.1991 р. (5662 П).

КУЦАН Ганна Григорівна, 1930 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала в с. Хриплин, селянка. Заарештована 11.06.1948 р. Звинувачення: мала зв’язок з ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 19.08.1948 р. засуджена на 25 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Реабілітована 31.12.1991 р. (6690 П).

МАТВІЇВ Василь Дмитрович, 1892 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав у с. Хриплин, голова сільради. Заарештований 16.01.1946 р. Звинувачення: виділяв підводи для перевезення продуктів для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.06.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 23.08.1991 р. (5830 П).

ПУКСИН Гаврило, 1916 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав у с. Хриплин, селянин. Заарештований 25.06.1948 р. Звинувачення: поширював націоналістичну літературу, збирав гроші для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 31.07.1948 р. засуджений на 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 14.07.1992 р. (978517).

РОМАК Семен Іванович, 1900 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 25.02.1946 р. Звинувачення: вояк УПА (сотня «Чорного»), псевдо «Грім». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 04.06.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 15.08.1991 р. (8643 П).

РОМАНОВИЧ Василь, 1922-26 р. н. с. Хриплин, стрілець УПА сотні «Різуна» в 1943 році, чотовий сотні «Чорноти» в 1944 році, псевдо «Кривоніс». Поранений взимку 1945 року. Заарештований, засуджений на 15 років каторги і 5 років пораження в правах. Звільнений у 1956 році, повернувся додому, але через відсутність близьких родичів та неможливістю приписатися виїхав в Туркменію, де і помер.

САВЧИН Степан Гаврилович, 1930 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта неповна середня. Рядовий в/ч 91177. Заарештований 21.07.1951 р. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію серед військовиків. Військовим трибуналом Західно-Сибірського військового округу 06.02.1952 р. засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.10.1995 р. (14947 П).

САВЧИН Анна, член ОУН, станична та харчова, засуджена на 10 років позбавлення волі.

СОКОЛИК Софія Тимофіївна, 1922 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка,освіта початкова. Заарештована 14.11.1948 р. Звинувачення: зв’язкова ОУН, збирала продукти для УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 23.04.1949 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 15.06.1992 р. (8888 П).

СМУК Федір Іванович «Вовк», 1928 р. н., с. Хриплин. Кулеметник першого рою, першої чоти сотні «Кривейка». Поранений у бою 1945 року. Засуджений радянською владою на 20 років. Після звільнення проживав у селі Хриплин. Помер у травні 1992 року.

ФЕНОШИН Марія Василівна, 1919 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта початкова. Проживала в с. Хриплин, селянка. Заарештована 12.12.1945 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Варка», станична ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітована 23.08.1991 р. (5830 П).

ЯКОВИШИН Євдокія Петрівна, 1930 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українка, освіта неповна середня. Проживала в с. Хриплин, учениця Угорницької школи. Заарештована 13.10.1948 р. Звинувачення: мала зв’язок з ОУН, зберігала антирадянську літературу. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 25.12.1948 р. засуджена на 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітована 20.06.1956 р. (1796 П).

ЯКОВИШИН Петро Романович, 1912 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв Тисменицького району, мельник. Заарештований 12.06.1947 р. Звинувачення: кур’єр ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 25.10.1947 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 24.12.1991 р. (7647 П.)

ЯКОВИШИН Микола Якович, 1892 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Освіта середня, столяр. Розстріляний спецзагоном НКВС 27.10.1945 р. у с. Хриплин.

ЯКОВИШИН Микола Ількович, 1922 р. н., с. Хриплин, стрілець УПА, сотня «Чорноти», курінь «Різун», псевдо «Забіяка». Поранений в бою з НКВС, переховувався в с. Хриплин. Заарештований 09.01.1946 р. Засуджений на 25 років каторги. Після таборів (звільнений 1956 року) поселився в с. Угорники, де й помер.


ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ З КОМУНІСТИЧНИМ РЕЖИМОМ

БАЗЬКО Степан, 1927 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Шрама», псевдо «Овід». Загинув у Хриплині разом із Михасем Савчином і стрільцем із Житомирщини «Зорієм». Оточені на стайні, вони підірвалися гранатами.

БУРДИН Стефан Іванович, 1906 р. н., с. Хриплин (Івано-Франківська міська рада). Член ОУН. Загинув 05.04.1951 р.

БУРДИН Степан Іванович, 05.01.1912 р., с. Хриплин Івано-Франківської міськради.Сотенний УПА, псевда «Знайда», «Шрам». Перебував за кордоном (1939–1941 рр.). Вояк легіону «Нахтігаль» (1941 р.). Після розформування легіону перейшов на нелегальне становище. В Українській національній самообороні з 1943 р. Командир сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» тактичний відтинок 22 «Чорний Ліс» (1944–1945 рр.). Військовий референт Станіславського окружного проводу ОУН (1945 – липень 1947 рр.). Хорунжий УПА (22.01.1946 р.). Загинув у сутичці з чекістсько-військовою групою 21.07.1947 р. біля с. Хриплин. Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (14.01.1945 р.).

ГАХ Дмитро Миколайович, 10.10.1919 р., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Після закінчення семирічки пішов працювати на залізницю робітником. Був мобілізований до радянської армії в танкову частину, служив у м. Калуга. У 1941 р., коли розпочалася війна, їхню військову частину кинули на прорив проти німецьких військ, але в бою вони зазнали поразки. Разом з іншими майбутній курінний УПА потрапив у полон. Якось біля табірної огорожі проходив чоловік, який видався Дмитрові знайомим. Це був уродженець Хриплина Стефан Бурдин – пізніше сотник УПА «Шрам». Бурдин допоміг Дмитру Гаху звільнитися з табору, і останній вступає у військову школу «Нахтігаль». Закінчивши навчання, отримав звання обер-лейтенанта. Додому повернувся 1943 р. Через сестру Євдокію, яка була зв’язковою ОУН, Дмитро зв’язався з проводом, котрий підготував його втечу. Пізніше Дмитро Гах стає курінним карпатського куреня Коломийського і Косівського районів, що базувався в селах біля Космача. Отримав псевдо «Скуба» тому, що безжально скубав своїх ворогів. Загинув 27.09.1945 року під час обстрілу Коломийського аеропорту на Воскресінецькій горі від розриву міни в мінометі, осколок якого смертельно поранив Дмитра Гаха «Скубу», пошкодивши сонну артерію. Від раптового виливу крові помер. Перед смертю він попросив друзів поховати його в с. Трач. До села курінного несли рідний брат Петро, псевдо «Ворон», та невідомий боєць УПА. Похований у с. Трач Косівського р-ну. На цвинтарі йому встановлено пам’ятник. Дмитро Гах «Скуба» – кавалер найвищої нагороди УПА – Золотого Хреста.

ГАХ Іван Миколайович, 1927 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Шрама». Загинув в с. Тисменичани Надвірнянського р-ну з групою стрільців, яку в криївці енкаведисти закидали гранатами. Тіла загиблих відвезли в Лисець. Місце захоронення невідоме.

ГАХ Ілля Юркович, 1890 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Заарештований 29.01.1945 р. Помер 18.04.1945 р. у в’язниці.

ГАХ Петро Григорович, с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець сільської самооборони. Убитий за Хриплином, тіло забрали в райцентр Лисець.

ГАХ Петро Миколайович, 1922 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Рідний брат «Скуби». Сотник УПА, сотня «Хмари», курінь «Різуна», псевда «Ворон», «Гайворон». У 1948 р. очолив Службу Безпеки четвертого військового округу. Вбитий 25.05.1950 р. у рідному селі. Тіло мертвого сотника забрали в смт Лисець і там на краю селища кинули у глибоку криницю.

ГАХ Прокіп, с. Хриплин . Батько повстанця Гаха Стефана Прокоповича, псевдо «Чорнота». Розстріляний у грудні 1944 року в станіславській тюрмі.

ГАХ Ярослав Григорович, 1926 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Хмари». Взимку 1946 р. у Хриплині прийняв бій з двома оперативниками НКВС. Убив старшого лейтенанта, загинув від кулі другого енкаведиста. Похований у с. Хриплин.

ГУЛЬТАЙ Василь (Горейків), 1926 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Шрама». 1945 р. у бою з відділом НКВС був поранений з кулемета в живіт, підірвав себе гранатою. Похований у с. Хриплин.

ГУЛЬТАЇШИН Микола Степанович, 1922 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Вояк УПА. Загинув при сутичці з опергрупою НКВС у 1947 р. у Чорному лісі.

ГУЛЬТАЇШИН (Гультай) Степан, 1927 р. н., с. Хриплин. Стрілець УПА, сотня «Шрама». Був важко поранений розривною кулею у бою біля с. Долина Тлумацького р-ну. На колінах доповз до крайньої хати, де й помер. Але перед смертю зміг розказати, звідки він родом, назвав своє прізвище та ім’я. Про цю подію через декілька років, випадково зустрівши його маму в Станіславі на базарі, розказала жінка Гринів Анастасія з с. Долина. Похований у братській могилі поблизу цього села.

ДАНИЛЮК Петро Онуфрійович, 1923 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Гамалії», псевдо «Видра».Загинув узимку 1945 р. у бою в Чорному лісі біля с. Грабівка Калуського р-ну.

ДУХОВИЧ Петро Іванович, 1914 р. н., с. Хриплин. Освіта вища, службовець. Загинув у бою із спецзагоном НКВС 05.02.1947 р. у с. Хриплин, де й похований.

КАРАБИН Іван Петрович, 1927 р. н., с. Хриплин. Стрілець УПА, сотня «Шрама». Загинув у бою 27.10.1944 р. за селом Олешів Тлумацького р-ну. Там же похований у братській могилі.

КАРАБИН Стефан, 1928 р. н., с. Хриплин. Стрілець УПА, сотня «Хмари». Загинув 28.07.1944 р. у с. Богрівка Богородчанського р-ну. Похований на цвинтарі в цьому селі.

КАРАБИН Стефан Петрович, 1929 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Шрама». В 1945 р. вбитий зрадниками, які співпрацювали з НКВС.

КАРАБИН Степан Степанович, 1922 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Чотовий УПА, сотня «Чорноти», курінь «Різуна», псевдо «Їжак». Оточений на горищі хати в Хриплині, де 09.01.1946 р. разом з стрільцем Степаном (псевдо «Калина») із с. Залукви Галицького р-ну підірвалися гранатами. Тіла загиблих забрали у Лисець, пізніше їх викинули в криницю під Лисцем.

КРИВЕНЬКИЙ Василь Іванович, 1926 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА, сотня «Шрама», псевдо «Орлик». Загинув у березні 1945 р. у хриплинському лісі. Для залякування населення убитого привезли в село і виставили на показ.

МАЛАНЮК Василь (Богацький), 1924 р. н., с. Хриплин, стрілець УПА, сотня «Хмари», курень «Різуна». Загинув 1945 року у Чорному лісі.

МАТВІЇВ Дмитро Петрович, 1923 р. н., с. Хриплин.Стрілець УПА, сотня «Гамалії». Загинув у 1946 р. в бою із спецзагоном НКВС у Чорному лісі.

МАТВІЇВ Микола Васильович, 1927 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Освіта початкова. Стрілець УПА, сотня «Хмари». Загинув у бою із чекістами 28.07.1944 р. у с. Богрівка Богородчанського р-ну біля крайньої хати і вузькоколійки. Похований на цвинтарі в цьому ж селі.

МАТВІЇВ Михайло Васильович, 1915 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Керівник ВПЖ (військово-польова жандармерія) Станіславського надрайпроводу ОУН, псевдо «Недільний». Загинув у 1945 р. біля с. Богрівка Богородчанського р-ну.

МАТВІЇВ Михайло Степанович, 1921 р. н., с. Хриплин. Освіта неповна середня, телефоніст-перекладач. Загинув у бою із спецзагоном НКВС 06.01.1945 р. у с. Липове.

МАТВІЇВ Федір Васильович, 1921 р. н., с. Хриплин. Освіта початкова, селянин. Вояк УПА. Загинув у бою із спецзагоном НКВС у 1950 р. у смт Лисець.

МАТВІЇВ Федір Васильович, 1928 р. н., с. Хриплин . Вояк УПА. Загинув у бою із спецзагоном НКВС у 1945 р. у с. Нивочин Богородчанського р-ну.

САВЧИН Михайло Миколайович, 1928 р. н., с. Хриплин. Стрілець УПА, сотня «Шрама», псевдо «Джміль». Оточений енкаведистами у лютому 1945 р. у Хриплині, підірвав себе гранатою.

СОКОЛИК Микола, 1924 р. н., с. Хриплин. Референт сотні «Шрама», псевдо «Довбня». В ніч з Великодньої п’ятниці на Великодню суботу 1945 р. загинув у бою між селами Хом’яківка і Черніїв. Енкаведисти залишили тіло повстанця на місці бою. Це дало змогу рідним поховати покійного на цвинтарі в Хриплині.

СОКОЛИК Петро, 1926 р. н., с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Стрілець УПА. У квітні 1945 р. був випадково викритий НКВС у криївці за Хриплином, де і загинув.

ЯКОВИШИН Михайло Іванович, 1919 р. н., с. Хриплин, охоронець військреферента окружного проводу ОУН «Шрама», псевдо «Лоза», загинув 21.05.1948, с. Хриплин.

ЯКОВИШИН Михайло Ількович, 1920 р.н. с.Хриплин, стрілець УПА сотні «Чорноти» куреня «Різуна», псевдо «Видра». Загинув улітку 1946 року в Хриплині.

ЯКОВИШИН Михайло, 1920 р. н., с. Хриплин. Чотовий УПА,сотня «Шрама», псевдо «Недільний». Загинув поблизу с. Тисменичани Надвірнянського р-ну влітку 1945 р.

ЯКОВИШИН Петро (Фреїв), 1924 р. н., с. Хриплин. Стрілець УПА, сотня «Гамалії». Загинув у бою в Чорному лісі взимку 1945 р.

ЯЩУК Іван Миколайович, 1918, с. Хриплин, референт СБ Богородчанського райпроводу ОУН, псевдо «Грубий», загинув 03.02.1952 р. у с. Лани Галицького району.

НазваРедагувати

У різний час назва села зустрічається в таких модифікаціях: Хреплін, Храплін і Хриплін. З другої половини XIX століття найменування села унормовується за сучасним варіантом — Хриплин.

Релігійні громадиРедагувати

Громада УГКЦ — Церква св. Параскеви, пам'ятка архітектури місцевого значення № 999[3].

Громада ПЦУ — Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Залізничний вузолРедагувати

Після будівництва галицького відтинку Трансверсальної залізниці в селі появилась вузлова залізнична станція. 4 гілки розходились до Станіслава, Чернівців (через Коломию), Вороненки (через Делятин), Гусятина (через Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків).[4]

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

ПроживалиРедагувати

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Історія села Хриплин. Частина 1. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 лютого 2009. 
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.9, № 96. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015. 
  3. Хриплин, Церква Св. Параскеви 1860. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017. 
  4. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — С. 158 (мапа-схема). — ISBN 978-617-655-000-6.
  5. Іван ЧОРНОЛІСЬКИЙ . Вшанування сотенного «Шрама».
  6. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 202; Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 50-52/