Хотовицький Степан Хомич
Степа́н Хоми́ч Хотови́цький (нар. 1794 або 1796, Красилів — пом. 30 березня (11 квітня) 1885, Петербург) — лікар, один з основоположників педіатрії в Російській імперії. Дослідник холери.
| Хотовицький Степан Хомич | |
|---|---|
| рос. Хотовицкий Степан Фомич | |
 | |
| Народився |
1794 року,[1] за іншими даними — 1791[2] або 1796 рік село Красилів, Старокостянтинівський повіт Волинської губернії Рос. імперії, тепер місто Хмельницької області |
| Помер |
30 березня (11 квітня) 1885 Санкт-Петербург, Російська імперія[3] |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | медицина |
| Галузь | акушерство |
| Відомий завдяки | один з основоположників педіатрії в Рос. імперії |
| Alma mater | Медико-хірургічна академія |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук[d] |
| Заклад | Військово-медична академія імені С. М. Кірова |
| Нагороди |
   |
БіографіяРедагувати
Народився у родині священика у Красилові, прожив там до 12 років.
1817 року закінчив петербурзьку Медико-хірургічну академію (спеціальність — акушерство та гінекологія). Був відряджений за кордон і відвідав Відень, Париж, Геттінген, Единбург і Лондон. 1823 року захистив дисертацію, що являла собою підсумкову працю з питань світової педіатрії та гінекології. З 1832 року професор на кафедрі акушерства та судової медицини, викладав педіатрію. Працював у академії до 1847 року.
Помер і похований у Петербурзі.
ПраціРедагувати
Праці Хотовицького присвячені питанням акушерства і гінекології, дитячих хвороб, вивченню сибірки, холери, гігієни тощо. 1844 року видав «лікарсько-народний порадник для духовних училищ» російською мовою, що є першим у Рос. імперії посібником зі шкільної гігієни. Хотовицький 1847 року видав «Педиятрику» — оригінальний посібник з педіатрії та інші посібники. Протягом 1833 — 1839 років був редактором «Военно-медицинского журнала».
Вшанування пам'ятіРедагувати
На честь Степана Хотовицького названо вулиці у Красилові (2008 року) та Хмельницькому, крім того, на Красилівській районній лікарні встановлено меморіальну дошку з барельєфом професора[4][5].
Рішенням позачергової шістнадцятої сесії Хмельницької міської ради №22 від 28 квітня 2022[6] року вулицю Хотовицького у Хмельницькому перейменовано на вулицю Івана Пулюя.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Хотовицький Степан Хомич. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т. 12. — 1985.
- ↑ ЭСБЕ, 1903, с. 590—591.
- ↑ Хотовицкий, Степан Фомич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1901. — Т. 21. — С. 415–416.
- ↑ Заверуха С. На честь Степана Хотовицького назвали вулицю / Світлана Заверуха // 11 серпня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
- ↑ Виїзний прийом громадян провів заступник міського голови Іван Прокопець // Хмельницька міська рада. — 3 квітня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
- ↑ https://khm.gov.ua/uk/content/pro-vnesennya-zmin-do-pereliku-ploshch-prospektiv-vulyc-provulkiv-proyizdiv-skveriv-15. Пропущений або порожній
|title=(довідка)
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Хотовицкий (Степан Фомич, 1791—1885). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — Т. XXXVIIa. — 1903. С. 590—591.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |