Хорольський ботанічний сад
Хоро́льський ботані́чний сад — природоохоронна територія загальнодержавного значення[1] в Україні. Розташований у південно-західній частині міста Хорол[2] Полтавської області.
 | |
| 49°46′40″ пн. ш. 33°15′39″ сх. д. / 49.777780000028° пн. ш. 33.26111000002777729° сх. д.Координати: 49°46′40″ пн. ш. 33°15′39″ сх. д. / 49.777780000028° пн. ш. 33.26111000002777729° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Україна, Полтавська область, м. Хорол, вул. Небесної Сотні |
| Водні об'єкти | 4 ставки |
| Площа | 18 га |
| Засновано | 2009 р. |
| Оператор | Міністерство екології та природних ресурсів України |
  Хорольський ботанічний сад (Полтавська область) | |
 | |
 Хорольський ботанічний сад у Вікісховищі | |
Ботанічний сад створений згідно з Указом Президента України № 1041 від 11.12.2009 року[3]. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України[4].
Опис
ред.Загальна площа становить 18 гектарів[2]. Відкриття Хорольського ботанічного саду відбулось восени 2013 року[1]. Його директором є кандидат біологічних наук Володимир Красовський. До складу території ботанічного саду входить дубовий гай та улоговина, що розташовується навколо каскаду ставків. Територія ботанічного саду належить до Північної області Придніпровської рівнини Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції лісостепової зони[5]. Ботанічний сад створено на погорбованій місцевості, що являє собою великий яр[4]. По його днищу пролягає водоток водозбору річки Хорол. Згідно з положенням ботанічного саду, основними цілями його створення є виконання завдань освітньої, виховної, навчальної та просвітницької роботи в біологічній та екологічній сферах. Організаційна структура саду включає науковий відділ дендрології та еколого-освітньої діяльності, науковий сектор акліматизації плодових, ягідних, лікарських та нових культур. При створені експозицій використовувався біоценотичний, систематичний, ботаніко-географічний та екологічний принцип створення експозицій[6].Природоохоронна територія використовується для проведення просвітницької роботи, яка підвищує рівень екологічної освіти[2]. При цьому, увага приділяється налагодженню співпраці з учнями шкіл і студентами навчальних закладів. Проводяться навчальні екскурсії. Створений екологічний маршрут, на якому міститься інформація щодо збереження та відтворення видів рослин[7].
Території ПЗФ у складі ботанічного саду «Хорольський»
ред.Нерідко, оголошенню ботанічного саду передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий БС фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території ботанічного саду загальнодержавного значення «Хорольський» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- пам'ятка природи місцевого значення «Дубовий гай», ботанічна.
Флора
ред.На території природоохоронного об'єкту представлено понад 100 видів різних дерев та кущів. Зростають дуби, вік яких перевищує сто років[8]. Збережені дерева — липа серцелиста і груша лісова. На території саду розташована березова алея. Представлено 6 видів кущів і 19 видів деревних порід[8]. Трав'яний покрив добре розвинений, в ньому переважає різнотрав'я. Дерева на ділянках зростають поодиноко та групами. Представлені такі види, як чистець лісовий та ластовень лікарський. Зростають дзвоники ріпакоподібні, ранник вузлуватий, куцоніжка лісова і стародуб прусський[8]. На узліссі представлені види: астрагала солодколистого, в'язіль барвистий, горлянка женевська, вероніка дібровна, звіробій звичайний.
Передбачено поповнення колекцій ботанічного саду хвойними та листяними деревами і створення зони Юрського періоду та експозиції субтропічних плодових культур[1]. В саду створена окрема ділянка для вирощування інжиру кримського, азилини трилопатевої, зизифуса справжнього, хурми віргінської[9]. Проводяться дослідження для інтродукції південних, субтропічних плодових культур відкритого ґрунту, які мають корисні властивості. Досліджуються актинідія китайська[4], азиміна трилопатева, інжир, хурма віргінська, унабі[5]. Було заплановано створення експозиційних ділянок «Дубовий гай» у межах заповідної зони, Саду магнолій, Саду бузків, Кленової діброви, Платанової діброви, ділянки дерев плакучих форм, Райського саду, Горіхового саду, Березового гаю, Грабової діброви, Калинового гаю. Передбачено створення колекції витких рослин[10]. Зібрана колекція плодових рослин забезпечує проведення науково-дослідних робіт з розмноження рослин, акліматизації, селекції та інтродукції[10] .
Галерея
ред.-
Верба над ставком -
Вхід -
Осінь
Примітки
ред.- ↑ а б в Днями на Полтавщині відкрили ботанічний сад. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ а б в Ботанічний сад загальнодержавного значення «Хорольський». Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Указ Президента України Про створення Хорольського ботанічного саду. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ а б в Хорольський ботанічний сад//Ботанічний сад ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ а б Про Хорольський ботанічний сад//Офіційний сайт Хорольського ботанічного саду. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Субтропічні плодові дерева в аспекті ботаніко-екологічної освіти Хорольського ботанічного саду — В. В. Красовський, кандидат біологічних наук (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Сектор дендрології, розмноження рослин, та еколого-освітньої діяльності. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ а б в Лісовий комплекс///Офіційний сайт Хорольського ботанічного саду. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Красовський В. В. Субтропічні плодові дерева в аспекті ботаніко-екологічної освіти Хорольського ботанічного саду. Архівовано з джерела 29 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ а б Регулярний стиль як ландшафтне рішення колекції субтропічних плодових культур у Хорольському ботанічному саду. — В. В. Красовський, кандидат біологічних наук (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 22 травня 2015.
